Practical Psyhologist: лютого 2021

пʼятницю, 5 лютого 2021 р.

Безпечний інтернет

Що потрібно знати батькам про кібербулінг?

Кібербулінг -це використання сили або впливу, прямо або побічно, в усній, письмовій чи фізичній формі, або шляхом демонстрації або іншого використання знімків, символів або чого-небудь іншого з метою залякування, погроз, цькування, переслідування або збентеження за допомогою інтернету або інших технологій, наприклад, мобільних телефонів.

Які форми кібербулінгу існують?

Троллінг (англ. Trolling) - навмисна провокація за допомогою образ і нецензурної лексики. Спрямований на те, щоб розлютити жертву і вивести її на зустрічні образи.

Виключення - онлайн-бойкот або обмеження доступу до спільних онлайн-активностей (чати, ігри, групи в соціальних мережах).

Аутинг (англ. Outing) - розміщення якоїсь особистої інформації без згоди користувача, щоб принизити або зганьбити його.

Діссінг (англ. Dissing) називають передачу або публікацію компрометуючої інформації про жертву онлайн. Це робиться з метою зіпсувати репутацію жертви або нашкодити її відносинам з іншими людьми.

Хеппіслеппінг (англ. Happy slappying) - зйомка роликів, в яких агресори б'ють жертву або знущаються над нею, щоб розмістити відео в Інтернеті.

Фрейпінг (англ. Fraping) - отримання доступу до цієї облікового запису людини в соціальних мережах для розміщення сумнівного контенту від його імені, ведення діалогів або образи інших користувачів.

Кетфішінг (англ. Catfishing) - створення копії профілю жертви в соціальних мережах на основі вкрадених фотографій і інших особистих даних.

Кіберсталкінг (англ. Cyberstalking) - переслідування в інтернеті, зокрема, спроби дорослих зв'язатися з дітьми і підлітками онлайн з метою особистої зустрічі і сексуальної близькості.

Обман - завоювання довіри користувача, щоб дізнатися якусь особисту інформацію про нього, а потім поширити її в мережі.

Офіційний сайт кіберполіції України: https://cyberpolice.gov.ua/contacts/

Цитата з сайту: «До завдань кіберполіції входять:

Реалізація державної політики в сфері протидії кіберзлочинності

Завчасне інформування населення про появу нових кіберзлочинців

Впровадження програмних засобів для систематизації кіберінцидентів

Реагування на запити зарубіжних партнерів, які будуть надходити по каналах Національної Цілодобової мережі контактних пунктів».

Департамент кіберполіції НПУ "Причорноморське Управління кіберполіції" м. Одеса, вул. Скидановський узвіз, 7А (048) 733-52-08

Що важливо зробити батькам, щоб забезпечити інтернет-безпеку дитині:

1. Встановіть з дитиною довірливі відносини і поговорити про безпеку в Інтернеті.

2. Розкажіть своїй дитині про різні способи кібербулінгу. Зберігайте спокій, якщо дитина розповість, що щось подібне відбувалося з ним, або він сам брав участь в цих діях.

3. Домовтеся про те, що дитина може в будь-який час обговорити з вами будь-які загрози і тривоги, пов'язані з Інтернетом. Заохочуйте такі розмови.

4. Попросіть дитину вийти з усіх груп, в яких, на його думку, може здійснюватися кібербулінг, заблокувати всіх «співрозмовників», спілкування з якими може принести шкоду самій дитині.

5. Розкажіть про існування кіберполіції та її завданнях, про те, що всі коментарі строго відслідковуються, про існуючу відповідальності за злочини, які пов'язані з кібербулінгом (штраф
батьків - від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України).

6. Розкажіть про небажані для відвідування сайти.

7. Складіть Сімейну угоду з питань відвідування Інтернету (тимчасові норми, цілі використання, відмова від особистих зустрічей з «друзями» по Інтернету (ті, з ким не знайомий особисто),
збереження особистої інформації, обмеження доступу до особистих профілів тільки для друзів, визначити критерії тих, кого можна додавати в друзі тощо) та переконайтеся, що дитина приймає
її.

8. Встановіть засоби батьківського контролю і блокування небажаного контенту. Періодично переглядайте звіти про діяльність дитини в Інтернеті. Зробіть так, щоб це стало частиною вашої Сімейного угоди.

9. Переконайтеся разом з дитиною в збереженні всіх паролів (своїх і дітей) в строгому секреті.

10. Обговоріть з підлітками проблеми мережевих азартних ігор і їх можливий ризик. Нагадайте, що згідно із законом діти не можуть грати в ці ігри.

11. Додайтесь в лист друзів Вашої дитини в соціальних мережах. Спілкуйтеся з ним і його друзями. Ніколи не втручайтеся в переписку дитини без його дозволу. Це може негативно вплинути на взаємини дитини з однолітками.

12. Просіть дитину тримати в безпечному місці свої гаджети, щоб ніхто не міг ними скористатися в його відсутність.

13. У разі, якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, обов'язково доведіть до відома класного керівника, директора школи і, в разі необхідності, напишіть заяву в кіберполіцію.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1.Перші кроки в Інтернеті робіть разом з дитиною:

- Допоможіть дитині правильно вибрати ім’я й перевірити, щоб воно не відображало ніякої особистої про неї.

- Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не давали своєї адреси, номера телефону або іншої інформації, включаючи інформацію про те , в яку школу вона ходить,де любить відпочивати і таке інше.

- Розкажіть дитині про правила культурної поведінки в Інтернеті, які не відрізняються від тих, що існують у реальному житті.

- Виховуйте у дитини повагу до чужої власності. Поясніть їм це все одно, що крадіжка у магазині.

- Накажіть своїй дитині ніколи не зустрічатися зі своїми он – лайн друзями особисто. Вони можуть бути не тими , за кого себе видають.

- Попередьте свою дитину, що не все, що вони читають або бачать в он – лайні, є правдивим.

2. Формуйте критичне сприйняття інформації.

У дитини в житті з батьками має бути можливість запитати - навіщо мені це робити? Чому?

Формувати логічне мислення і здорову критичність дитини допомагають:
ü - квест-кімнати, міські квести, головоломки, кросворди, детективи;
ü - вирізання, випилювання, як це не дивно, стимулюють здорову критичність, вибірковість і трансформують тривожність перед можливістю помилки;
ü - класична музика стимулює інтелект. (Ви помічали, що під класичну музику складно рекламувати всяку муть, вмикається опір і критичність). Заняття музикою розвивають різні структури мозку, включаючи критичність і вольову сферу.

3. Слідкуйте за тим, щоб у дитини (і у дорослого) був час без звукового шуму (без навушників, музики, голосів в телевізорі) - кілька хвилин тиші стимулює роботу гіпокампу - частини мозку, яка впорядковує інформацію, допомагає систематизувати досвід і емоції. Це допоможе, як мінімум, вийти з трансу і включити здорову критичність.

4. Надавайте право дитині на слово "НІ", самим навчитися його вчасно вимовляти.

5. Слідкуйте за режимом сну дитини.

Підлітковий вік - час позамежної навантаження на всі системи органів. Сон - можливість упорядкування інформації та відновлення на всіх рівнях. Якщо дитина не виспалася, у неї підвищується рівень тривоги, знижується імунітет як фізичний, так і психологічний, він стає більш категоричним.

Можливо, саме тут необхідно включити гиперконтроль - вимикати інтернет, вайфай в нічний час.

6. Чим більше в житті дитини будь-якого віку віртуального - планшетного простору, тим більше повинно бути "об'ємних" тривимірних дій і контактів (ліпити, робити орігамі, створювати лего-міста, шити, займатися квілінгу, робити моделі літаків, збирати 3D пазли, ходити на картинг ...) Потрібно намагатися допомогти дитині побудувати нові відносини в реальному житті. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями

7. Заохочуйте свою дитину ділитися з вами своїм досвідом роботи в Інтернеті .

Щиро поцікавтеся, яку музику слухає ваша дитина, які тексти він читає. Бути уважним до повторюваних символів, тем, малюнків, цитованим віршам, текстам пісень. Періодично переглядати контент сторінки дитини в соціальних мережах. Насолоджуйтеся Інтернетом разом зі своїми дітьми.

Щоб допомогти дітям уникнути шкідливої та небезпечної інформації, яка негативно впливає на їхнє фізичне та психічне здоров’я та морально – психологічний стан раджу почитати «Посібник безпечної роботи в он – лайні для батьків» http://www.microsoft.com/ukraine/athome/security/children/parentsguide

8. У дитини має бути відчуття, що батьки його люблять, люблять безумовно. У дитини не повинно бути думки, що любов і увагу потрібно заслуговувати. Сім'я формує у дитини відчуття МИ. А домашні завдання формують усвідомлення відповідальності і свого вкладу в сім'ю, формуючи таким чином відчуття приналежності до чогось більшого.

Саме у родині формується відчуття власної цінності, в родині дитина дізнається про свої найбільш зрілі якості і про цінність для світу?

9. У дитини повинна бути можливість проявляти свої емоції. Будьте уважними до емоцій дитини, дозволяйте різним почуттям бути, забезпечуйте прийняття та емпатію.

Якщо у дитини є відчуття провини - він буде шукати спосіб себе покарати. Якщо він пригнічує гнів, він шукає способи самобичування - від сгризанія нігтів, отримання двійок, до шрамування. Псевдоагрессівні ігри - боулінг, лазерні бої і бокс - іноді допомагають впоратися з накопиченими почуттями.

Можуть допомогти і комікси. Коли підліток сам їх малює, не просто дивиться.

Заняття фотографією - безпечний вихід з інтровертного стану підлітків в світ.

Привчайте своїх дітей довіряти інтуїції. Якщо щось примушує їх нервувати, вони мають вам про це сказати.

10. У житті кожної людини, не залежно від віку, повинні бути гармонізовані 4 теми: контакти, тіло, реалізація, творчість.

Контакти - це гармонійне спілкування, можливість сказати Ми, належати до групи і відчувати цілісність і цінність свого Я.

Тіло - здоров'я, контакт з тілом, відчуття, що тіло подобається.

Реалізація - в шкільному віці - це навчання. Але важливо, щоб ця сфера не стосувалася тільки навчання. Це про контакт зі своїм потенціалом і можливості його реалізувати.

Творчість - це про розвиток творчого потенціалу.

Важливо відчути, яка сфера життя у наших дітей не заповнена? В яку вони "тікають". Кожна з них повинна бути проявлена в життя.

11. Станьте маяком для вашої дитини.

Діти боятися дорослішати, дивлячись на наші втомлені збагачені інтелектом, але знеструмлені, безрадісні заклопотані обличчя. Чи є ми провідниками в Життя дитини? Отримуємо ми задоволення від життя? Чи вміємо ми дякувати? Дозволяємо собі хоч трохи радості і задоволення? Чим наповнене наше власне життя?

12. Будьте уважними до таких поведінкових проявів дитини:

- Розмови про безглуздість життя (пам'ятаємо, що підлітковий вік - і є часом екзистенціальних питань).

- Прощання, складання речей і завершення справ (таке теж буває, іноді і у них буває потреба упорядкувати життя)

- Після напруги, емоційної нестабільності

- Відчуття спокою, умиротворення і відчуття прийнятого рішення (цілком можливо, що, нарешті, отримали смс від коханої людини)

- Несподіваний приплив ніжності або навпаки відсторонення, прохання пробачити (здорові підлітки маятником також гойдаються від роздратування до ніжності)

- Поява шрамів (пам'ятаємо, що іноді кожен може порізатися).

13. Обов’язково контролюйте те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.

14. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряйте вміст спілкування у приватних чатах. Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

15. Звертати увагу на коло спілкування дитини.

При підготовці цих рекомендацій використовувались поради психолога С. Ройз та ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ОПЕРАТИВНИКІВ ДЕПАРТАМЕНТУ КІБЕРПОЛІЦІЇ.

14 інструментів батьківського контролю в онлайні: додатки, браузери, програми

Аби зменшити кількість онлайн-загроз для дітей, батьки можуть поекспериментувати з технічними засобами. MediaSapiens зробив огляд найцікавіших із них.

MediaSapiens уже публікував поради психолога щодо того, як установити ефективні сімейні правила користування інтернетом. Спілкування й довіра в родині, очевидно, є найкращим способом захистити дитину від шкідливого контенту. Однак, окрім того, є ще й технічні засоби батьківського контролю - загальна назва додатків, програм і технологічних опцій, убудованих у браузери та операційні системи для обмеження контенту й часу користування інтернетом. Переважна більшість безплатна взагалі або протягом певного тестового періоду. Такі додатки існують окремо або в межах браузерів.

Контроль, убудований у браузери

Почнімо з браузера Google Chrome, який, зокрема, пропонує розширення Adult Blocker, – веб-фільтр, який обмежує доступ дітей і підлітків до певних сайтів. Плагін аналізує контент сайтів на наявність небажаних слів і словосполучень і відповідно блокує їх. Однак навіть якщо плагін вирішить заблокувати сайт після аналізу, а ваше рішення буде іншим, то можна додати ресурс у білий список. Водночас існують і чорні списки, які можна формувати вручну (це можуть бути, для прикладу, соцмережі, якщо ви хочете не допускати дитину до спілкування в них). Adult Blocker захищено паролем, і його значок можна приховати з панелі. Тож це дає змогу приховати від дитини сам факт установлення цього розширення й не дозволяє їй зайти в налаштування та вимкнути плагін.

Аналогічний плагін із тією самою назвою можна встановити і в Mozilla Firefox. Однак цей браузер пропонує й свої, специфічні рішення. Найкращими є два: Glubble for Families та ProCon Latte. Перший цілком безплатний, другий безплатний, але якщо він вам дуже сподобається і ви захочете фінансово допомогти авторові ідеї, то таку можливість відкрито та анонсовано.

Glubble for Families дає змогу штучно створити безпечний інтернет-світ, за межі якого випускати дитину ви поки що не хочете. Glubble дозволяє створити приватну сімейну сторінку, де можна контролювати й підтримувати діяльність ваших дітей в інтернеті. Glubble надає ігри, чат, безпечний серфінг і службу Family Photo Timeline для завантаження, зберігання та обміну фотографіями в інтернеті.

ProCon Latte за своєю дією протилежний: він відкриває весь інтернет, за винятком ваших чорних списків. На відміну від Adult Blocker, він не додає автоматично сайти в список, це треба робити вручну. Лише фільтрує сторінки, використовуючи список недоречних слів та замінює їх зірочками (***). І цей плагін також має захист-пароль, аби дитина не зняла його в налаштуваннях.

Для браузера Opera радять використовувати все той же Adult Blocker, хоча багато користувачів у своїх відгуках стверджують, що цей браузер найгірше працює в аспекті батьківського контролю й пропускає немало проблемних ресурсів.

Програми для інтернет-контролю

Окремо від браузерів існують й інші програми для батьківського контролю.

ChildWebGuardianPro – безкоштовний інтернет-фільтр, який має багато функцій, ідеться про фільтрування змісту, блокування порно, заборону сайтів і загалом доступ до інтернету за графіком, журнал відвідин сайтів, чорні та білі списки. Програма продуктивна в контролі часу. Вона автоматично підраховує час, проведений за комп’ютером, і вимикає його по завершенні ліміту. Розклад можна сформувати самим, наприклад, «можна лише після 16-ї», «можна не більше як 15 годин на тиждень», «можна не більше як годину за раз, із перервою на дві години», «можна у вихідні з 11-ї до 20-ї, але не більше як п’ять годин на день». Якщо дітей кілька, то для кожного є змога робити профіль зі своїми обмеженнями.

Teentor - вітчизняний програмний продукт. Пропонує функції контролю за часом, який проводить дитина за комп’ютером, віддалений контроль за її діяльністю (зокрема, скриншоти екрана та перелік ресурсів, які відвідувала дитина), перехоплення листування. Програма платна, від 39 до 119 грн на місяць. Ціна залежить від кількості користувачів, за якими треба стежити, і частоти звітування за діяльністю користувача.

KidsControl 1.6 дає змогу обмежити доступ до певних ресурсів за категоріями: сайти з дорослим умістом, онлайн-ігри, форуми тощо. Є опція встановлення контролю на доступ до мережі по днях та годинах. Окрім цього, програма щодня звітує про відвідані сайти, контролює час перебування на конкретному ресурсі, контролює також обсяг трафіка. Є змога зробити кілька профілів на гаджеті та встановити контроль за кількома членами родини (наприклад, різновікові діти. Є безплатна тестова версія й платна ліцензована.

TimeBoss – програма з акцентом на контроль часу, проведеним за комп’ютером, хоча є опція обмеження доступу до певних папок та файлів на комп’ютері. Та регулювання перебування перед екраном – основна функція. Дає змогу обмежувати час відвідування конкретного ресурсу, наприклад соцмережі ВКонтакті. Доступна в безкоштовній тестовій і платній ліцензованій версії. Одна ліцензія дає змогу контролювати три комп’ютери. Зручна тим, що є можливість її встановити так, аби дитина й не підозрювала про факт існування цієї програми, вона є доступною до редагування лише «Босу»-адміну.

КіберМама допомагає створити графік роботи дитини за комп’ютером та в мережі, включно з обмеженнями щодо доступу до певних ресурсів. Є пробна безкоштовна версія, платну купити поки що неможливо, оскільки першу версію вже не продають, а друга ще в процесі тестування.

Контроль, убудований в операційну систему

У Windows 10 у налаштуваннях системи батьки можуть створювати обліковий запис дитини та керувати ним із будь-якого пристрою просто в інтернеті (забороняти певні сайти, ігри, програми), можуть дивитися історію веб-перегляду дитини, установлювати таймер роботи за комп’ютером (у певних межах уранці та ввечері або загальний ліміт на добу). «У разі потреби дитина може попросити в батьків додатковий час, надіславши автоматичний запит на електронну пошту, - пояснює Іван Іванов, керівник Центру нової освіти, учитель-експерт Microsoft. - Батьки продовжують час або відхиляють запит просто з електронного листа. Якщо дитині дозволяють скачувати платні програми або ігри з магазину Windows, то можна закинути на рахунок дитини певні кошти й бути спокійним, що більше за цю суму вона не витратить. До речі, програми та ігри, які не відповідають вікові дитини, у магазині не відображатимуться. Усе це аналогічно працює й на смартфонах із Windows 10 Mobile. До того ж можна буде відстежувати місцеперебування дитини».

Однак Іван Іванов наголошує на тому, що, хоча можливостей багато, використовувати їх насильно не варто: краще знайти спільну мову й разом із дитиною узгодити необхідність тих чи інших обмежень. Адже сучасні діти неймовірно прогресивні та за бажання можуть або обійти батьківський контроль, або скористатись іншим гаджетом, де ці функції не ввімкнено.

Безпечні пошуковики

Компанія Google нещодавно запустила пошуковик для дітей Kiddle. У цій пошуковій системі відфільтровано пошукову видачу за умовчанням. Це означає, що під час пошуку діти отримуватимуть посилання тільки на ті сайти, які дібрали редактори пошукової системи. На них гарантовано не буде контенту, неприпустимого для дітей. А якщо дитина введе непристойне слово в пошуковому запиті, пошуковик одразу видасть помилку.

Іще одна пошукова система, створена для дітей, – проект Safe Search Kids. Він використовує алгоритми Google для пошуку та обмежує видачу посилань на сайти, неприпустимих для дітей. Суть дії дуже проста: на базі функції безпечного пошуку в Google розробники зробили ще безпечнішим пошук, видаливши ще низку слів та фраз із переліку дозволених. Автори системи анонсують, що вона є оптимальним рішенням для використання на шкільних комп’ютерах.

Іще один спосіб батьківського контролю – використання спеціальних браузерів для дітей, зокрема для смартфонів і планшетів. Для Android-пристроїв можна скористатися «Дитячим браузером», для Apple-гаджетів – браузером Safe Browser for Education with Parental Controls and Porn Blocking.

Результати дослідження

Американський Інститут сімейної безпеки в інтернеті (FOSI) здійснив дослідження стосовно необхідності батьківського контролю над поведінкою дитини в інтернеті. Результати свідчать: 78% батьків уважає, що інформація з мережі корисна для їхньої дитини, позитивно впливає на її майбутнє, кар'єру та життєві навички. Але водночас вони стурбовані потенційною загрозою від мережі особистій безпеці й недоторканності приватного життя їхньої дитини.

Цікаво, що тільки 36% батьків заявили про те, що їхні засоби батьківського контролю полягають у встановленні побутових правил використання комп’ютера чи іншого пристрою для доступу в інтернет або що все базується на довірі до дитини. Ще 37% батьків зазначили, що використовують відмінні від батьківського контролю обмеження, наприклад, товаришують зі своїми дітьми в соцмережах, вимикають у додатках функцію купівлі послуг чи товарів. Окрім того, 87% батьків сказали, що правила використання інтернету їхньою дитиною вони контролюють достатньо жорстко через установлення обмежень на ноутбуці чи смартфоні: які сайти можуть відвідувати діти (79%), які акаунти можуть мати (77%) і що вони можуть розміщувати в інтернеті (75%).

Дослідження не виявило чіткої тенденції в батьківській думці: позиції розділилися в багатьох аспектах. 26% батьків стверджують, що користь від соціальних медіа переважає шкоду, тоді як 47% певні, що шкода перевищує вигоду; 27% батьків вважають, що шкідливість інтернету й користь приблизно однакові.

У середньому, як довело дослідження, американські батьки купують смартфон дитині у 10-12 років, а орієнтовно у 12 років дозволяють їй реєструватися в соцмережах.

Дослідження довело ще й те, що батьківський контроль над інтернет-поведінкою дитини може стати покаранням або мотивуванням до чемної поведінки. Троє із чотирьох батьків (75%) забрали в дитини інтернет чи обмежили до нього доступ або до соцмереж як покарання за неналежну для онлайн та офлайн поведінку або дозволяли за гарну поведінку більше часу провести в мережі чи щось придбати онлайн.

Цікавим є такий нюанс: іноді батьківський контроль є незайвим не через турботу про дитину, а з огляду на бажання батьків приховати щось про себе, що може стати відомим дитині унаслідок вільного пошуку даних про батьків у мережі. Серед батьків, які мають обліковий запис у соцмережах, кожен п'ятий (19%) визнає, що розміщував у мережі щось таке про свою дитину, через що йому може бути ніяково в майбутньому, коли вона побачить це в мережі. А 10% батьків визнають, що їхня дитина таки просила їх видалити фото чи відео, яке розмістили вони в інтернеті раніше.

Практичні поради з виявлення та нейтралізації негативного впливу кібербулінгу на дитину.

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

На жаль, така форма цькування набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити і яким чином захистити дитину. А якщо врахувати швидкість поширення негативу в інтернеті, декому може здатися, що з проблемою нереально впоратися.

Причини кібербулінгу

Причин у агресії безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Механізм їх взаємодії фактично ідентичний. Так само часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. Діти можуть знати, хто знущається над ними в інтернеті. Булінг сьогодні стає кібербулінгом.

Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає.

Різновиди кібербулінгу

Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.

Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.

Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.

Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.

Увага! Свідомо та відповідально оцінюйте все, що викладаєте до мережі! Все може бути використаним проти вас.

Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).

Хепі-слепінг (happy slapping) – насильство заради розваги, актуальне здебільшого для фізичного цькування, проте в інтернеті також актуально, коли мова йде про моральне насильство. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.

Сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім'ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама.

Як виявити ознаки кібербулінгу

Кібермоббінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:

відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
створення груп ненависті до конкретної дитини;
пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);
створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;
надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);
пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.

Пам'ятка для захисту від кібербулінгу
Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).
Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.
Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.
Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.
Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням, і ваші діти робитимуть так само.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:

страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

Як бачите, в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу це є наслідком заниженої самооцінки.

Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації хлопчик чи дівчинка одразу ж звертались по допомогу дорослих, або ж не реагували на негатив.

РОБОТИ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я

Рекомендації для учасників освітнього процесу щодо організації роботи за комп’ютером без шкоди для здоров'я

Для забезпечення формування у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, пропонуємо рекомендації щодо організації роботи за комп’ютером без шкоди для здоров'я під час карантину.

Сьогодні складно уявити сферу діяльності у якій не використовуються комп’ютери. Робота за комп'ютером хоч і здається звичною та легкою справою, насправді може зашкодити здоров'ю, якщо занадто довго сидіти за монітором у одній позі і не давати очам відпочивати.

Гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються при роботі комп'ютерів, гігієнічні вимоги до експлуатації персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в навчальних закладах різних форм власності встановлюють Державні санітарні правила і норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

Дія та вплив електромагнітного випромінювання основані на концепції взаємодії зовнішніх полів з внутрішніми полями організму людини, на центральну нервову систему, очі, кровотворну систему, серцево-судинну систему, ендокринну та імунну системи і обмінні процеси.

Регулярна робота з комп'ютером без застосування відповідних захисних засобів приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, до хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Спілкування з комп’ютером супроводжується нервовим напруженням, оскільки вимагає швидкої реакції. Короткочасна концентрація нервових процесів викликає у дитини втому.

Запобігти перевтомі можна, для цього потрібно:

обмежити тривалість роботи учня за комп’ютером,
робити гімнастику очей,
правильно облаштувати робоче місце дитини,
використовувати виключно якісні програми, які відповідають віку дитини.

Екран монітора має знаходитися на відстані 400-800 мм від очей користувача, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Безперервна робота перед екраном комп'ютера повинна бути не більше:

для учнів 10-11 класів на першій годині занять 30 хв., на другій годині занять - 20 хв.;

для учнів 8-9 класів - 20-25 хв.;

для учнів 6-7 класів - до 20 хв.;

для учнів 2-5 класів - 15 хв.

Науковці Оксфордського університету знову потурбувалися про батьків, котрі надто стурбовані шкодою, якої завдають комп’ютери їхнім дітям, і провели ретельне дослідження.

Вони вирахували, що підлітки можуть проводити за екранами по 257 хвилин на добу (4 години 20 хвилин). Цього часу вистачає для розвитку соціальних зв’язків і навичок та виконання різних завдань.

Постійне сидіння та відсутність активного відпочинку викликає ряд хвороб – остеохондроз, захворювання дрібних суглобів, короткозорість, застій крові тощо.

І щоб цього уникнути цих неприємностей, варто дотримуватися таких простих, але досить дієвих правил:

Тримати поставу
За комп’ютером потрібно сидіти треба рівно та слідкувати, аби спина не прогиналася. До того ж, варто обирати хороше робоче крісло. Адже часто воно може врятувати від неприємностей із хребтом.
Постійно провітрювати кімнату. Свіже повітря та регулярне прибирання здатні творити дива. А свіже прохолодне повітря допомагає збадьоритися і налаштуватися на продуктивну роботу. Також науково доведено, що свіже повітря допомагає подолати сонливість і поганий настрій.
Чистити монітор. Не рекомендовано залишати сліди від пальців чи плями на моніторі. Також варто витирати пил та бруд із комп'ютера за допомогою мікрофібри та спеціальних спреїв чи серветок.
Наголошуємо, що монітор необхідно встановлювати на рівні 70-80 см від вашого обличчя, і нижче рівня очей.
Часте моргання. Не забувайте моргати, коли довго працюєте за комп’ютером. Моргайте кожні 5 секунд, якщо відчули, що очі перенапружені. Це масажую очні і сприяє зволоженню рогівки.
Фокусування погляду. Для «наведення різкості» в очах – підійдіть до вікна і сфокусуйте погляд спочатку на ближніх об'єктах, потім подивіться вдалечінь. Такі вправи допоможуть очам відпочити і відновитися.
Відпочивати чи змінювати вид діяльності.

Не секрет, що кожні 30-40 хвилин варто на кілька хвилин варто відпочивати від монітора. Наприклад, встати попити води чи чаю а ще краще – переключитися на інший вид роботи.

Не зайвою буде гімнастика для очей чи для тіла.

Але основна порада, яку варто запам’ятати, – це слухати своє тіло! Відпочивайте, коли відчуваєте, що втомилися.

Прислухайтеся до потреб організму і він віддячить вам гарним самопочуттям та добрим здоров’ям!

ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ

ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ

ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТТКІВ

Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.

Ніколи не погоджуйтеся на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

Не посилайте свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.

Розробіть з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.

Не заходьте на аморальні сайти і не порушуйтеи без згоди батьків ці правила.

Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.

Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.

У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.

Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.

Не відповідайте на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
Не шкодьте і не заважайте іншим користувачам.

Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

Шість правил розумного користувача Інтернету:

1. Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображати інших.

2. Я буду залишати негарні веб-сайти.

3. Я буду зберігати свій пароль в таємниці.

4. Я буду розповідати своїм батькам про проблеми й користуватися їхньою підтримкою.

5. Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями.

6. Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.

ЯК ПРОВЕСТИ ЧАС БЕЗ ГАДЖЕТІВ

Якщо ви хочете, щоб дитина відпочила від гаджетів, а ваша нервова система не здалася через гучні крики, психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці у Facebook пропонує спеціальні активності.

Вона назвала їх "Тихі ігри":

"Багатьом батькам доводиться часто говорити дітям – "не кричи, говори тихіше, рот закрий".

Нам важливо пам'ятати – багато дітей мінімум до 6 років не вміють контролювати гучність своїх звуків", – попереджає Ройз.

Пульт управління

На подушечках пальців дитини малюємо фломастером "кнопку гучності". Наприклад, на вказівному пальчику – червоним кольором ставимо крапку – голосніше, на безіменному – синім кольором – тихіше.

Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, "мама", або ім'я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик – дитина говорить слово в залежності від "кнопки" і кількості "кліків" голосніше-тихіше.

(Доводимо до найбільшої гучності, а потім, зупиняємо на потрібній).

Коли дитина знову буде говорити голосніше, посміхаючись, доторкаємося до її "кнопки", або просимо, щоб вона сама доторкнулася.

Гра у "шпигунів", в мишок і кота

Мишка повинна тихенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити.

Букви в рядок

Від маленької до величезної.

І навпаки, від величезної, до маленької. Просимо дитину дивитися на літери, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше звук і навпаки).

Кожні кілька годин – 2 хвилини тиші

Призначаємо дитину головною.

Коли задзвенить будильник, вона подає всім сигнал – "Слухаємо тишу".

Пантоміма – гра "в крокодила"

"Але – обов'язково – домовляємося про час, коли можна кричати", – додає Ройз