14 інструментів батьківського контролю в онлайні: додатки, браузери, програми

 Аби зменшити кількість онлайн-загроз для дітей, батьки можуть поекспериментувати з технічними засобами. MediaSapiens зробив огляд найцікавіших із них.

MediaSapiens уже публікував поради психолога щодо того, як установити ефективні сімейні правила користування інтернетом. Спілкування й довіра в родині, очевидно, є найкращим способом захистити дитину від шкідливого контенту. Однак, окрім того, є ще й технічні засоби батьківського контролю - загальна назва додатків, програм і технологічних опцій, убудованих у браузери та операційні системи для обмеження контенту й часу користування інтернетом. Переважна більшість безплатна взагалі або протягом певного тестового періоду. Такі додатки існують окремо або в межах браузерів.

Контроль, убудований у браузери

Почнімо з браузера Google Chrome, який, зокрема, пропонує розширення Adult Blocker, – веб-фільтр, який обмежує доступ дітей і підлітків до певних сайтів. Плагін аналізує контент сайтів на наявність небажаних слів і словосполучень і відповідно блокує їх. Однак навіть якщо плагін вирішить заблокувати сайт після аналізу, а ваше рішення буде іншим, то можна додати ресурс у білий список. Водночас існують і чорні списки, які можна формувати вручну (це можуть бути, для прикладу, соцмережі, якщо ви хочете не допускати дитину до спілкування в них). Adult Blocker захищено паролем, і його значок можна приховати з панелі. Тож це дає змогу приховати від дитини сам факт установлення цього розширення й не дозволяє їй зайти в налаштування та вимкнути плагін.

Аналогічний плагін із тією самою назвою можна встановити і в Mozilla Firefox. Однак цей браузер пропонує й свої, специфічні рішення. Найкращими є два: Glubble for Families та ProCon Latte. Перший цілком безплатний, другий безплатний, але якщо він вам дуже сподобається і ви захочете фінансово допомогти авторові ідеї, то таку можливість відкрито та анонсовано.

Glubble for Families дає змогу штучно створити безпечний інтернет-світ, за межі якого випускати дитину ви поки що не хочете. Glubble дозволяє створити приватну сімейну сторінку, де можна контролювати й підтримувати діяльність ваших дітей в інтернеті. Glubble надає ігри, чат, безпечний серфінг і службу Family Photo Timeline для завантаження, зберігання та обміну фотографіями в інтернеті.

ProCon Latte за своєю дією протилежний: він відкриває весь інтернет, за винятком ваших чорних списків. На відміну від Adult Blocker, він не додає автоматично сайти в список, це треба робити вручну. Лише фільтрує сторінки, використовуючи список недоречних слів та замінює їх зірочками (***). І цей плагін також має захист-пароль, аби дитина не зняла його в налаштуваннях.

Для браузера Opera радять використовувати все той же Adult Blocker, хоча багато користувачів у своїх відгуках стверджують, що цей браузер найгірше працює в аспекті батьківського контролю й пропускає немало проблемних ресурсів.

Програми для інтернет-контролю

Окремо від браузерів існують й інші програми для батьківського контролю.

ChildWebGuardianPro – безкоштовний інтернет-фільтр, який має багато функцій, ідеться про фільтрування змісту, блокування порно, заборону сайтів і загалом доступ до інтернету за графіком, журнал відвідин сайтів, чорні та білі списки. Програма продуктивна в контролі часу. Вона автоматично підраховує час, проведений за комп’ютером, і вимикає його по завершенні ліміту. Розклад можна сформувати самим, наприклад, «можна лише після 16-ї», «можна не більше як 15 годин на тиждень», «можна не більше як годину за раз, із перервою на дві години», «можна у вихідні з 11-ї до 20-ї, але не більше як п’ять годин на день». Якщо дітей кілька, то для кожного є змога робити профіль зі своїми обмеженнями.

Teentor - вітчизняний програмний продукт.  Пропонує функції контролю за часом, який проводить дитина за комп’ютером, віддалений контроль за її діяльністю (зокрема, скриншоти екрана та перелік ресурсів, які відвідувала дитина), перехоплення листування. Програма платна, від 39 до 119 грн на місяць. Ціна залежить від кількості користувачів, за якими треба стежити, і частоти звітування за діяльністю користувача.

 KidsControl 1.6 дає змогу обмежити доступ до певних ресурсів за категоріями: сайти з дорослим умістом, онлайн-ігри, форуми тощо. Є опція встановлення контролю на доступ до мережі по днях та годинах. Окрім цього, програма щодня звітує про відвідані сайти, контролює час перебування на конкретному ресурсі, контролює також обсяг трафіка. Є змога зробити кілька профілів на гаджеті та встановити контроль за кількома членами родини (наприклад, різновікові діти. Є безплатна тестова версія й платна ліцензована.

TimeBoss – програма з акцентом на контроль часу, проведеним за комп’ютером, хоча є опція обмеження доступу до певних папок та файлів на комп’ютері. Та регулювання перебування перед екраном – основна функція. Дає змогу обмежувати час відвідування конкретного ресурсу, наприклад соцмережі ВКонтакті. Доступна в безкоштовній тестовій і платній ліцензованій версії. Одна ліцензія дає змогу контролювати три комп’ютери. Зручна тим, що є можливість її встановити так, аби дитина й не підозрювала про факт існування цієї програми, вона є доступною до редагування лише «Босу»-адміну.

КіберМама допомагає створити графік роботи дитини за комп’ютером та в мережі, включно з обмеженнями щодо доступу до певних ресурсів. Є пробна безкоштовна версія, платну купити поки що неможливо, оскільки першу версію вже не продають, а друга ще в процесі тестування.

Контроль, убудований в операційну систему

У Windows 10 у налаштуваннях системи батьки можуть створювати обліковий запис дитини та керувати ним із будь-якого пристрою просто в інтернеті (забороняти певні сайти, ігри, програми), можуть дивитися історію веб-перегляду дитини, установлювати таймер роботи за комп’ютером (у певних межах уранці та ввечері або загальний ліміт на добу). «У разі потреби дитина може попросити в батьків додатковий час, надіславши автоматичний запит на електронну пошту, - пояснює Іван Іванов, керівник Центру нової освіти, учитель-експерт Microsoft. -  Батьки продовжують час або відхиляють запит просто з електронного листа. Якщо дитині дозволяють скачувати платні програми або ігри з магазину Windows, то можна закинути на рахунок дитини певні кошти й бути спокійним, що більше за цю суму вона не витратить. До речі, програми та ігри, які не відповідають вікові дитини, у магазині не відображатимуться. Усе це аналогічно працює й на смартфонах із Windows 10 Mobile. До того ж можна буде відстежувати місцеперебування дитини».

Однак Іван Іванов наголошує на тому, що, хоча можливостей багато, використовувати їх насильно не варто: краще знайти спільну мову й разом із дитиною узгодити необхідність тих чи інших обмежень. Адже сучасні діти неймовірно прогресивні та за бажання можуть або обійти батьківський контроль, або скористатись іншим гаджетом, де ці функції не ввімкнено.

Безпечні пошуковики

Компанія Google нещодавно запустила пошуковик для дітей Kiddle. У цій пошуковій системі відфільтровано пошукову видачу за умовчанням. Це означає, що під час пошуку діти отримуватимуть посилання тільки на ті сайти, які дібрали редактори пошукової системи. На них гарантовано не буде контенту, неприпустимого для дітей. А якщо дитина введе непристойне слово в пошуковому запиті, пошуковик одразу видасть помилку.

Іще одна пошукова система, створена для дітей, – проект Safe Search Kids. Він використовує алгоритми Google для пошуку та обмежує видачу посилань на сайти, неприпустимих для дітей. Суть дії дуже проста: на базі функції безпечного пошуку в Google розробники зробили ще безпечнішим пошук, видаливши ще низку слів та фраз із переліку дозволених. Автори системи анонсують, що вона є оптимальним рішенням для використання на шкільних комп’ютерах.

Іще один спосіб батьківського контролю – використання спеціальних браузерів для дітей, зокрема для смартфонів і планшетів. Для Android-пристроїв можна скористатися «Дитячим браузером», для Apple-гаджетів – браузером Safe Browser for Education with Parental Controls and Porn Blocking.

Результати дослідження

Американський Інститут сімейної безпеки в інтернеті (FOSI) здійснив дослідження стосовно необхідності батьківського контролю над поведінкою дитини в інтернеті. Результати свідчать: 78% батьків уважає, що інформація з мережі корисна для їхньої дитини, позитивно впливає на її майбутнє, кар'єру та життєві навички. Але водночас вони стурбовані потенційною загрозою від мережі особистій безпеці й недоторканності приватного життя їхньої дитини.

Цікаво, що тільки 36% батьків заявили про те, що їхні засоби батьківського контролю полягають у встановленні побутових правил використання комп’ютера чи іншого пристрою для доступу в інтернет або що все базується на довірі до дитини. Ще 37% батьків зазначили, що використовують відмінні від батьківського контролю обмеження, наприклад, товаришують зі своїми дітьми в соцмережах, вимикають у додатках функцію купівлі послуг чи товарів. Окрім того, 87% батьків сказали, що правила використання інтернету їхньою дитиною вони контролюють достатньо жорстко через установлення обмежень на ноутбуці чи смартфоні: які сайти можуть відвідувати діти (79%), які акаунти можуть мати (77%) і що вони можуть розміщувати в інтернеті (75%).

Дослідження не виявило чіткої тенденції в батьківській думці: позиції розділилися в багатьох аспектах. 26% батьків стверджують, що користь від соціальних медіа переважає шкоду, тоді як 47% певні, що шкода перевищує вигоду; 27% батьків вважають, що шкідливість інтернету й користь приблизно однакові.

У середньому, як довело дослідження, американські батьки купують смартфон дитині у 10-12 років, а орієнтовно у 12 років дозволяють їй реєструватися в соцмережах.

Дослідження довело ще й те, що батьківський контроль над інтернет-поведінкою дитини може стати покаранням або мотивуванням до чемної поведінки. Троє із чотирьох батьків (75%) забрали в дитини інтернет чи обмежили до нього доступ або до соцмереж як покарання за неналежну для онлайн та офлайн поведінку або дозволяли за гарну поведінку більше часу провести в мережі чи щось придбати онлайн.

Цікавим є такий нюанс: іноді батьківський контроль є незайвим не через турботу про дитину, а з огляду на бажання батьків приховати щось про себе, що може стати відомим дитині унаслідок вільного пошуку даних про батьків у мережі. Серед батьків, які мають обліковий запис у соцмережах, кожен п'ятий (19%) визнає, що розміщував у мережі щось таке про свою дитину, через що йому може бути ніяково в майбутньому, коли вона побачить це в мережі. А 10% батьків визнають, що їхня дитина таки просила їх видалити фото чи відео, яке розмістили вони в інтернеті раніше.

 Практичні поради з виявлення та нейтралізації негативного впливу кібербулінгу на дитину.

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

На жаль, така форма цькування набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити і яким чином захистити дитину. А якщо врахувати швидкість поширення негативу в інтернеті, декому може здатися, що з проблемою нереально впоратися.

Причини кібербулінгу

Причин у агресії безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Механізм їх взаємодії фактично ідентичний. Так само часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. Діти можуть знати, хто знущається над ними в інтернеті. Булінг сьогодні стає кібербулінгом.

Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає.

 

Різновиди кібербулінгу

Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.

Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.

Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.

Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.

Увага! Свідомо та відповідально оцінюйте все, що викладаєте до мережі! Все може бути використаним проти вас.

Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).

Хепі-слепінг (happy slapping) – насильство заради розваги, актуальне здебільшого для фізичного цькування, проте в інтернеті також актуально, коли мова йде про моральне насильство. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.

Сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім'ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама.

Як виявити ознаки кібербулінгу

Кібермоббінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:

• відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
• розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
• троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
• створення груп ненависті до конкретної дитини;
• пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);
• створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;
• надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);
• пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.

 

Пам'ятка для захисту від кібербулінгу

Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.

Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням, і ваші діти робитимуть так само.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:

• страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
• страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
• страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
• страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

Як бачите, в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу це є наслідком заниженої самооцінки.

Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації хлопчик чи дівчинка одразу ж звертались по допомогу дорослих, або ж не реагували на негатив.

РОБОТИ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я

 

Рекомендації для учасників освітнього процесу щодо організації роботи за комп’ютером без шкоди для здоров'я 

Для забезпечення формування у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, пропонуємо рекомендації щодо організації роботи за комп’ютером без шкоди для здоров'я під час карантину.

Сьогодні складно уявити сферу діяльності у якій не використовуються комп’ютери. Робота за комп'ютером хоч і здається звичною та легкою справою, насправді може зашкодити здоров'ю, якщо занадто довго сидіти за монітором у одній позі і не давати очам відпочивати. 

Гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються при роботі комп'ютерів, гігієнічні вимоги до експлуатації персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в навчальних закладах різних форм власності встановлюють Державні санітарні правила і норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

Дія та вплив електромагнітного випромінювання основані на концепції взаємодії зовнішніх полів з внутрішніми полями організму людини, на центральну нервову систему, очі, кровотворну систему, серцево-судинну систему, ендокринну та імунну системи і обмінні процеси.

Регулярна робота з комп'ютером без застосування відповідних захисних засобів приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, до хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Спілкування з комп’ютером супроводжується нервовим напруженням, оскільки вимагає швидкої реакції. Короткочасна концентрація нервових процесів викликає у дитини втому.

Запобігти перевтомі можна, для цього потрібно:

• обмежити тривалість роботи учня за комп’ютером,
• робити гімнастику очей,
• правильно облаштувати робоче місце дитини,
• використовувати виключно якісні програми, які відповідають віку дитини.

Екран монітора має знаходитися на відстані 400-800 мм від очей користувача, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Безперервна робота перед екраном комп'ютера повинна бути не більше:

    для учнів 10-11 класів на першій годині занять 30 хв., на другій годині занять - 20 хв.;

    для учнів 8-9 класів - 20-25 хв.;

    для учнів 6-7 класів - до 20 хв.;

    для учнів 2-5 класів - 15 хв.

Науковці Оксфордського університету знову потурбувалися про батьків, котрі надто стурбовані шкодою, якої завдають комп’ютери їхнім дітям, і провели ретельне дослідження.

Вони вирахували, що підлітки можуть проводити за екранами по 257 хвилин на добу (4 години 20 хвилин). Цього часу вистачає для розвитку соціальних зв’язків і навичок та виконання різних завдань.

Постійне сидіння та відсутність активного відпочинку викликає ряд хвороб – остеохондроз, захворювання дрібних суглобів, короткозорість, застій крові тощо.

І щоб цього уникнути цих неприємностей, варто дотримуватися таких простих, але досить дієвих правил:

• Тримати поставу
• За комп’ютером потрібно сидіти треба рівно та слідкувати, аби спина не прогиналася. До того ж, варто обирати хороше робоче крісло. Адже часто воно може врятувати від неприємностей із хребтом.
• Постійно провітрювати кімнату. Свіже повітря та регулярне прибирання здатні творити дива. А свіже прохолодне повітря допомагає збадьоритися і налаштуватися на продуктивну роботу. Також науково доведено, що свіже повітря допомагає подолати сонливість і поганий настрій.
• Чистити монітор. Не рекомендовано залишати сліди від пальців чи плями на моніторі. Також варто витирати пил та бруд із комп'ютера за допомогою мікрофібри та спеціальних спреїв чи серветок.
• Наголошуємо, що монітор необхідно встановлювати на рівні 70-80 см від вашого обличчя, і нижче рівня очей.
• Часте моргання. Не забувайте моргати, коли довго працюєте за комп’ютером.  Моргайте кожні 5 секунд, якщо відчули, що очі перенапружені. Це масажую очні і сприяє зволоженню рогівки.
• Фокусування погляду. Для «наведення різкості» в очах – підійдіть до вікна і сфокусуйте погляд спочатку на ближніх об'єктах, потім подивіться вдалечінь. Такі вправи допоможуть очам відпочити і відновитися.
• Відпочивати чи змінювати вид діяльності.

Не секрет, що кожні 30-40 хвилин варто  на кілька хвилин варто відпочивати від монітора. Наприклад, встати попити води чи чаю а ще краще – переключитися на інший вид роботи.

• Не зайвою буде гімнастика для очей чи для тіла.

Але основна порада, яку варто запам’ятати, – це слухати своє тіло! Відпочивайте, коли відчуваєте, що втомилися.

Прислухайтеся до потреб організму і він віддячить вам гарним самопочуттям та добрим здоров’ям!

ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ

 ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ 

ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТТКІВ

 

Ніколи не давайте приватної  інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

 

Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.

 

Ніколи не погоджуйтеся на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

 

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

 

Не посилайте свої фотографії чи  іншу інформацію без дозволу батьків.

 

Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.

 

 

Розробіть з батьками  правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

 

Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.

 

Не заходьте на аморальні сайти і не порушуйтеи без згоди батьків ці правила.

 

Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.

 

Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.

 

У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.

 

Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.

 

• Не відповідайте на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

• Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

• Не шкодьте і не заважайте іншим користувачам.

 

 

Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

 

Шість правил розумного користувача Інтернету:

1.    Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображати інших.

2.    Я буду залишати негарні веб-сайти.

3.  Я буду зберігати свій пароль в таємниці.

4.    Я буду розповідати своїм батькам про проблеми й користуватися їхньою підтримкою.

5.     Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями.

6.   Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.

ЯК ПРОВЕСТИ ЧАС БЕЗ ГАДЖЕТІВ

 Якщо ви хочете, щоб дитина відпочила від гаджетів, а ваша нервова система не здалася через гучні крики, психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці у Facebook пропонує спеціальні активності.

Вона назвала їх "Тихі ігри":

"Багатьом батькам доводиться часто говорити дітям – "не кричи, говори тихіше, рот закрий".

Нам важливо пам'ятати – багато дітей мінімум до 6 років не вміють контролювати гучність своїх звуків", – попереджає Ройз.

Пульт управління

На подушечках пальців дитини малюємо фломастером "кнопку гучності". Наприклад, на вказівному пальчику – червоним кольором ставимо крапку – голосніше, на безіменному – синім кольором – тихіше.

Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, "мама", або ім'я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик – дитина говорить слово в залежності від "кнопки" і кількості "кліків" голосніше-тихіше.

(Доводимо до найбільшої гучності, а потім, зупиняємо на потрібній).

Коли дитина знову буде говорити голосніше, посміхаючись, доторкаємося до її "кнопки", або просимо, щоб вона сама доторкнулася.

Гра у "шпигунів", в мишок і кота

Мишка повинна тихенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити.

Букви в рядок

Від маленької до величезної.

І навпаки, від величезної, до маленької. Просимо дитину дивитися на літери, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше звук і навпаки).

Кожні кілька годин – 2 хвилини тиші

Призначаємо дитину головною.

Коли задзвенить будильник, вона подає всім сигнал – "Слухаємо тишу".

Пантоміма – гра "в крокодила"

"Але – обов'язково – домовляємося про час, коли можна кричати", – додає Ройз

Пусти психологію в серце

 

День гарного настрою

Відеоперегляд

«Не втрачай оптимізм!»

(за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=5NEY-c8F6jY&t=82s)

учні 5 класу

День 2.

Перегляд та обговорення мульфільму “Хто такий психолог?” (за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=_Q64ZCRPhro)учні 1 класу

Тренінгове заняття з елементами арт-терапії “Пошук внутрішніх ресурсів для підтримки життєвого балансу”

Вчителі молодших класів

День 3

День щастя 

Марафон «Роби добро, будь щасливим!»учні 6 класів 

Розповсюдження рекомендації  для батьків і дітей “10 способів відновити рівновагу” 

                                                           День 4.

День мрій та побажань

Психологічна гра “Намріємо план на майбутнє” учні 8 клас

Профоорієнтація 9 клас «Моя майбутня професія» (За допомогою діагностичних методик)

День 5

 Психологічна гра

«Сад гарних думок» 7 клас

 

Тренінгове заняття з елементами арт-терапії “Пошук внутрішніх ресурсів для підтримки життєвого балансу”

Вчителі старших класів.

Як зберегти психологічну рівновагу і внутрішній баланс

1. Цінуйте те, що маєте

Виділити час, щоб поміркувати про те, за що ви вдячні — це не просто “правильне” заняття. Це підвищує ваш настрій та знижує кількість гормону стресу кортизолу на 23%. Дослідження, проведені в Каліфорнійському університеті в Девісі, виявили, що люди, які протягом дня виділяють час для подяки, ставали більш бадьорими, енергійними і позитивно налаштованими. Очевидно, що більш низький рівень кортизолу зіграв свою роль.

2. Уникайте запитання: “Що, якщо..?”

Запитання “Що, якщо..?” підкидає хмизу у вогонь стресу і занепокоєння. Все може відбуватися дуже по-різному, і чим більше часу ви витрачаєте на занепокоєння про ці варіанти, тим менше часу ви фокусуєтеся на діях, які можуть вас заспокоїти і допомогти впоратися зі стресом. Не кажучи вже про ті дії, які безпосередньо вирішують ваші завдання.

3. Залишатися позитивними

Позитивні думки допомагають зробити стрес переривчастим, фокусують ваш мозок на тому, що є абсолютно вільним від стресу. Ви повинні допомогти вашому блукаючому розуму, свідомо вибравши для нього позитивну тему для думок. Будь-яка позитивна думка буде змінювати напрямок вашої уваги.

Коли справи йдуть добре і у вас хороший настрій, це відносно легко зробити. Коли ж справи йдуть погано і в голові цілий рій негативних думок — це може стати для вас викликом. У такі моменти подумайте про ваш день, і знайдіть в ньому хоча б одну позитивну річ, яка сталася, і не важливо, наскільки малою вона була. Якщо ви не можете сфокусуватися на цьому дні, то згадайте про попередній або навіть весь тижня. Або, якщо ви очікуєте на якусь хорошу подію в майбутньому, зосередьтеся подумки на ній. Мета в тому, щоб “перемкнути” ваші думки з негативу на щось хороше.

4. Не засиджуйтесь в соцмережах

З огляду на важливість створення переривчастого стресу легко зрозуміти, наскільки важливо регулярно виходити з соцмережі для контролю над стресом. Коли ви доступні для роботи 24/7, то піддаєте себе постійному стресу. Змушуючи себе виходити з мережі, і навіть вимикати мобільний телефон, ви даєте своєму тілу відпочинок від постійного джерела стресу. Дослідження підтверджують, що така дрібниця, як перерва в перевірці і відповіді на e-mails, знижує рівень вашого стресу.

Технології забезпечують постійний зв’язок, і тому виникає думка, що ви також повинні бути на зв’язку 24 години 7 днів на тиждень. Неймовірно важко насолодитися вільним часом і думками поза роботою, коли ви постійно приймаєте повідомлення, пов’язані з роботою.  Якщо ви не можете “від’єднатись” протягом робочого тижня, тоді практикуйте це на вихідних. Виберіть для себе час, коли ви зможете стати недоступними для всіх. Ви будете вражені тим, наскільки позитивно це впливатиме на вас, знижуючи рівень стресу. Якщо ви боїтеся можливих негативних наслідків від подібної практики, то спочатку спробуйте зробити це в той час, коли ви і так навряд чи зможете бути на зв’язку, наприклад, в недільний ранок. Коли рівень вашого комфорту буде рости, а колеги почнуть визнавати час, коли ви офлайн, поступово почніть збільшувати кількість часу, звільненого від технологій.

5. Не зловживайте кофеїном

Кофеїн стимулює вироблення адреналіну. Адреналін викликає реакцію організму “бийся або біжи” — механізм виживання, який змушує вас стояти на місці і битися або бігти в гори і ховатися, коли ви стикаєтеся з загрозою. Цей механізм заставляє ухилятись від раціонального мислення на користь прийняття найбільш швидкого вирішення. Це дуже добре, коли за вами женеться ведмідь, але не настільки, коли вам потрібно відповісти на короткий лист.

Коли кофеїн занурює ваш мозок і тіло в гіперзбуджений стан стресу, ваші емоції керують поведінкою. Стрес, викликаний кофеїном, дуже далекий від переривчастого, а довгий період напіввиведення кофеїну гарантує, що він буде з вами протягом найпродуктивнішого робочого часу.

6. Висипляйтесь

Коли ви спите, ваш мозок буквально заряджається. Саме тому щоранку ми прокидаємося зі “свіжою головою”. Ваш самоконтроль, увага і пам’ять — все це зменшується, якщо ви мало спите. Позбавлення сну викликає збільшення гормонів стресу навіть при відсутності стресової ситуації. 

Стресові проекти часто змушують вас почуватись так, ніби у вас немає часу на сон. Але нестача хорошого сну може стати причиною того, що ви не можете тримати все під контролем.

7. Пригнічуйте негативні внутрішні діалоги

Великим кроком в управлінні стресом є припинення негативних внутрішніх діалогів. Чим більше ви роздумуєте про негативне, тим більшу силу воно має.

Більшість наших негативних думок саме цим і є — думками, а не фактами. Коли ви зловите себе на обмірковуванні негативних і песимістичних думок, скажіть собі: “Час зупинитися і записати їх!”. Справді зупиніть те, що ви робите, і запишіть те, про що думаєте. Як тільки ви змогли перервати імпульс негативних думок, ви зможете бути більш раціональними і з “ясною головою”, щоб правдиво їх оцінити.

8. Переосмислюйте свої погляди

Стрес і занепокоєння підживлюється нашим власним спотвореним сприйняттям подій. Легко вірити, що нереальні терміни, зарозумілі шефи і неконтрольовані затори — це ті причини, через які ми постійно відчуваємо стрес. Ви не можете контролювати обставини, але ви можете контролювати свою реакцію на них. Тому, перш ніж витрачати багато часу на щось, зупиніться і поставте цю ситуацію в перспективу.

Якщо ви не впевнені в тому, чи потрібно щось робити, спробуйте знайти докази того, що ваші занепокоєння завищені. Якщо ви думаєте, що “все йде не так” або “нічого не вийде”, ви повинні переглянути ситуацію. Відмінний спосіб виправити ситуацію, це скласти список тих речей, які йдуть не так. Майже завжди там можна побачити лише кілька пунктів. І тепер викликаний ними стрес вже на здається всеосяжним і легко піддається управлінню.

9. Дихайте

Найпростіший спосіб зробити стрес періодичним — дихати. Практика бути присутнім тут і зараз зі своїм диханням тренує ваш мозок до виконання одного конкретного завдання і заспокоює зсередини. Коли ви відчуваєте стрес, зосередьтеся на кілька хвилин на своєму диханні. Зачиніть двері, відкладіть всі відволікаючі фактори, сядьте на стілець і просто дихайте. Вам потрібно на деякий час зосередитися виключно на своєму диханні, щоб перервати блукання розуму. Думайте про те, як це — вдихати і видихати. Це звучить просто, але на ділі не так й легко зробити. Цілком природно, якщо через кілька вдихів ви почнете думати про щось інше. Тоді просто знову зосередьтесь на диханні і продовжуйте вправу. Якщо для вас це легке завдання, почніть рахувати свої вдихи і видихи до 20. Потім почніть спочатку.

Ця вправа може здаватися простою чи навіть непотрібною, але ви будете здивовані, наскільки спокійно будете почуватися після неї, і як легко вам стало позбуватися від відволікаючих думок, які в іншому випадку могли надовго засісти в вашому мозку.

10. Не соромтесь просити допомоги

Інколи ми думаємо, що можемо зі всім впоратись самостійно. Але для того, щоб залишатись спокійними і продуктивними, ви повинні визнати свої слабкості і попросити допомоги тоді, коли потребуєте її. У кожного з нас є людина, на яку можна покластись, і яка готова допомогти в будь-яку хвилину.

Звичайна розмова про ваші занепокоєння і труднощі може послабити стрес і створити новий погляд на ситуацію. У більшості випадків інші люди бачать вирішення ваших проблем тому, що не прив’язані емоційно до ситуації і не переживають її зсередини. Прохання про допомогу може не тільки пом’якшити ваше занепокоєння, але і зміцнити взаємини з тими, на кого ви покладаєтеся.

Висновки

Кожен раз, коли ви долаєте стрес і відчуття тривоги, які можуть болісно позначитися на вашій продуктивності, згадайте вищенаведені інструкції. Дотримуючись їх, ви будете наділені силою і зможете відновити контроль над ситуацією.