Конфлікти між батьками і дітьми: пам'ятка для батьків

 Конфлікти між батьками і дітьми: пам'ятка для батьків

Виникнення конфліктів (зіткнення інтересів, потреб, мотивів) характерне для міжособистісних стосунків, особливо — для батьків і дітей.

До психологічних причин виникнення конфліктів у взаємодії батьків і дітей відносять: тип сімейних стосунків, деструктивність сімейного виховання, а саме розходження виховних позицій батьків, надмірна опіка та заборони в багатьох сферах життя дитини, непослідовні. Основними причинами нерозуміння батьками психологічного віку дитини є неврахування вікових потреб молодших школярів, емоційних і фізичних можливостей, невідповідність вимог й очікувань дорослих можливостям і потребам дитини, загострення негативних поведінкових проявів властивих віковій кризі. Особистісні характеристики батьків (консервативний спосіб мислення, авторитарність суджень, домінантність у стосунках, тощо) також зумовлюють їх конфлікти з дітьми. З особливостей дітей, що сприяють виникненню конфліктної поведінки, зазвичай виділяють низьку успішність, акцентуації характеру, що породжують порушення правил поведінки, неслухняність, упертість, егоїзм,тощо [1].

Невідповідність потреб дитини й вимог дорослих, які до того ж можуть бути різними, а то й суперечливими з позицій вчителя і батьків, може привести до виникнення конфлікту. Нова соціальна ситуація розвитку школяра супроводжується віковою кризою, що пов’язано з системними якісними змінами в сфері його соціальних відносин, діяльності та свідомості. Впертість, вередливість, імпульсивність, гіперактивність, підвищена потреба в увазі та інші властиві віковим кризам негативні поведінкові прояви загострюються у випадках ігнорування дорослими потреб дитини в сфері спілкування та діяльності і навпаки, пом’якшуються при правильному вихованні.

Навчальна діяльність як сфера конфліктної взаємодії батьків і дітей обумовлена низькою успішністю учнів, несформованістю мотивації навчання, що поєднується з високим рівнем домагань батьків, із заниженою оцінкою дорослими навчальних досягнень дітей, їх перевантаженням. Батьки не завжди можуть допомогти дитини у вирішенні проблем, пов’язаних з адаптацією до школи, спілкуванні з вчителем, налагодженні міжособистісних стосунків з однолітками. У позанавчальній діяльності конфліктні ситуації пов’язані з організацією режиму дня, дозвілля, відпочинку, самообслуговування, виконання домашніх обов’язків, вибору гуртків, спортивних секцій.

У сфері індивідуальних рис дитини типовими причинами конфліктності визначено незадоволення батьками особистісними якостями характеру дитини. Батьки бажають бачити в дитині перш за все такі якості як старанність, працелюбність, доброзичливість, слухняність, дисциплінованість, самостійність, уважність. Залежність від дорослого часто робить дитину беззахисною і безсилою, а при наявності конфліктної ситуації спонукає дитину до агресії. Батьки при взаємодії з дитиною часто виходять з аналізу тільки її невдач, при цьому дитині відводиться пасивна роль, тому що саме вчитель і батьки оцінюють навчання і поведінку та визначають заохочення та покарання, а дитина змушена пасивно підкорятися ситуації. У результаті вона стає безвідповідальною, безініціативною і пасивною і не знає як їй виправитися [1].

Отже, шановні батьки! Пам'ятайте, що дитина потребує вашої уваги і любові незалежно від відповідності очікуванням, рис характеру, особливостей розвитку. Процес виховання, безперечно, не є легким і для батьків, і для дітей. Пропонуємо вам декілька рекомендацій для налагодження стосунків між вами та вашими дітьми:

• спілкуйтеся з дитиною, дозвольте їй повністю висловлюватися, навіть якщо вважаєте, що проблема незначна;

• делікатно цікавтеся справами дитини, допомагайте у вирішенні конфліктів порадою, але надайте дитини право вибору;

• сформуйте і дотримуйтеся єдиної системи виховних вимог, уникайте суперечності між вимогами батька і матері, батьків і родичів, батьків і вчителя;

• поповнюйте педагогічні знання із літератури, звертайтеся до педагогів, фахівців психологічної служби закладу;

• виховуйте дитину власним прикладом — демонструйте позитивні способи вирішення конфліктів, вчіть дитину домовлятися, пояснюйте суперечливі моменти.