План заходів 

щодо проведення щорічної акції  "16 днів проти насильства"

№	Захід	Термін виконання
1	Відкриття Акції «16 днів проти насильства» у рамках кампанії «Стоп насильству» (1-9кл.)	25.11.
2.	Конкурс малюнків «Наші долоні проти насильства» (1-4 кл.)	26.11
3	Гра « Права людини» (1-4 кл.)	27.11.
4	Бесіда для батьків «Зупинимо насильство у сім’ї» (1-4 кл.)	30.11
5.	Флешмоб День Боротьби з ВІЛ СНІДОМ.	01.12.
6.	Інформаційний дайджест у соціальних мережах «Я - проти насильства!» (7-9 кл.)	02.12.
7.	Анкетування  на виявлення насильства в сім’ї та школі (5-9 кл.)	27.11- 06.12
8.	Відеочелендж «Ми проти насильства. Ми за любов і доброту!». (1-9кл.)	03.12.
9.	Круглий стіл: «Сім’я – простір без насильства» 9кл.)	04.12.
10.	«Профілактика булінгу серед підлітків»	07.12.
11.	Бібліотечна виставка  «16 днів проти насильства». (1-9кл.)	07.12.
12.	Заняття з елементами тренінгу: «Моя життєва позиція» (9кл.)	09.12.
13.	Заняття з елементами тренінгу з учнями 6-9 класів« Шляхи протидії торгівлі людьми»	09.12.
14.	Випуск стіннівки «Ми проти жорстокого поводження з дітьми»	08.12.
15.	Перегляд вілеороликів на тему: «Ми проти насильства» (7-9кл.)	10.12.
16.	Закриття  декади «16 днів проти насильства» (1-9кл.)	10.12.

 Щодо Європейського дня захисту дітей від

сексуальної експлуатації і сексуального

насильства та Всеукраїнської акції

«16 днів проти насильства»

Завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:

підвищення обізнаності громадськості про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство щодо дітей і потребу в запобіганні таким діям;

сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;

недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.

Крім того, щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, доступні за посиланнями, а саме:

1.      Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн https://vimeo.com/464178591;

2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613;

3) Секстинг https://vimeo.com/464177511;

4) Секс-чатинг https://vimeo.com/464176581;

5) Грумінг https://vimeo.com/464181532;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти  https://vimeo.com/464180697.

2.      Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/477933967.

3.      Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/292080839.

4.      Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням http://rm.coe.int/leam-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) 10 жовтня 2020 року відзначається міжнародною громадськістю під загальним гаслом Всесвітнього дня запобігання самогубствам (World Suicide Prevention Day, WSPD). Всесвітня федерація психічного здоров`я визначила цю дату в 1992 році і це вже в 28-й раз люди у всьому світі будуть робити анонси, проводити  заходи щоб об’єднати зусилля щодо покращення психічного здоров’я людей у ​​всьому світі.

Його темою проголошеною  в цьому році ВОЗ, організацією «Разом  за психічнє здоров’я у всьому світі» і Всесвітньою федерацією психічного здоров`я є висвітлення  можливостей  для масової  мобілізації ресурсів на цілі охорони психічного здоров`я.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих напрямівгромадського здоров`я, які отримують найменше уваги. Майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони чоловік вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина кінчає життя самогубством. Згідно статистики в Україні 1,2 млн. жителей (це більше 3 % всего населення) страждає психічними розладами і цей показник з кожним роком зростає. Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець.
Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність. Інвалідизація від психічних захворювань вийшла на друге місце серед інших захворювань.

За прогнозами фахівців найближчмм часом психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями. Психічні розлади обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання, які нині традиційно тримають пальму першості у структурі захворювання населення земної кулі.

Наразі багато людей  живе в умовах гуманітарно надзвичайних ситуацій, таких як регіональні конфлікти, війни,стихійні лиха та епідемії. Насильство, бідність, приниження і відчуття непотрібності, можуть посилити ризик розвитку проблем психічного здоров’я в т.ч самогубств.

Однак, слід зазначити, що, якщо раніше найвищі показники самогубств спостерігалися серед літніх чоловіків, то на сьогодні в третині країн світу (не залежно від ступеню її розвитку) до групи найвищого ризику відносять молодих людей. У таких країнах самогубство входить в трійку основних причин смерті у віковій групі 15-44 років, та є другою за значенням причиною смерті у віковій групі 10-24 років.

У підлітковому і молодому віці відбувається багато життєвих змін, таких як закінчення школи, розлучення з рідною домівкою, вступ до іншого учбового закладу чи працевлаштування на роботу. Для багатьох це дуже цікавий час. Але це також час стресів і тривог. У деяких випадках переживання, які не були своєчасно розпізнані і залишились без уваги, можуть призводити до розвитку психічних захворювань. Взагалі, половина всіх психічних захворювань починається у віці до14 років, але часто захворювання не виявляються і не лікуються.

Однією з проблем у світі є шкідливе вживання алкоголю і наркотичних засобів серед підлітків і молоді. В Україні близько 3.5 тисяч дітей перебувають на обліку з приводу вживання алкоголю та психоактивних речовин. Серед українських підлітків 13-15 років палять майже 63%, досвід вживання алкоголю мають – 90%, а наркотичних речовин – до 40% підлітків.

Велике додаткове навантаження для психічного здоров’я, незважаючи на багато очевидні переваги онлайнових технологій, завдають зростаюче використання віртуальних мереж в будь-який час дня і ночі. Молодь, проводячи більшу частину свого дня в Інтернеті, — переживає кібер-злочини, кібер-залякування та грає в насильницькі відеоігри. У 2017 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей – представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією, яка доволі часто закінчується трагедіею.

 В даний час ще одним негативним фактором для психічного здоров’я населення стала пандемія COVID-19, що порушила звичне життя мільярдів людей в світі.

При цьому лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування. Як і раніше широко поширені такі явища, як стигматизація, дискримінація, порушення прав людини і застосування обмежувальних законодавчих норм щодо таких людей.

Пандемія COVID-19 викликала перебої в наданні медичної допомоги в усьому світі і ще більше ускладнила і без того обмежений доступ до якісних і економічно доступних послуг з охорони психічного здоров’я, особливо в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій і конфліктів. Це в першу чергу викликано такими причинами, як зростання захворюваності і ризику зараження в установах тривалого проживання, зокрема інтернатах і психіатричних лікарнях; введення обмежень на особисте спілкування між людьми; випадки інфікування вірусом серед співробітників психіатричних служб; і перепрофілювання психіатричних установ для надання допомоги хворим COVID-19.

Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

Тому в зв’язку з проведенням в цьому році Всесвітнього дня психічного здоров’я ВООЗ і її партнери — організація «Разом за психічне здоров’я в всьому світі» і Всесвітня федерація психічного здоров’я — закликають підвищити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я. З метою мобілізації громадських дій в цій галузі у вересні напередодні Всесвітнього дня психічного здоров’я буде розпочато глобальна кампанія «Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти».

«Всесвітній день психічного здоров’я — привід об’єднати зусилля світового співтовариства і почати заповнювати дефіцит уваги до питань психічного здоров’я, — зазначив Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус. — Ми вже констатуємо негативний вплив пандемії на психічне здоров’я населення, і дана си-туація, як очікується, буде тільки посилюватися. Якщо ми прямо зараз не візьмемо на себе серйозні зобов’язання щодо нарощування обсягу ресурсів, що виділяються на потреби охорони психічного здоров’я, це матиме далеко осяжні наслідки для здоров’я, суспільства і економіки ».

За останні кілька місяців Всесвітня організація охорони здоров’я у співро-робітництві з партнерами випустила ряд посібників і рекомендацій з охорони психічного здоров’я, призначених для працівників охорони здоров’я та представників інших контактних професій, керівників медичних установ і людей будь-якого віку, життя яких значно змінилася в результаті пандемії . У зв’язку з перебоями в наданні медичної допомоги в країнах виробляються інноваційні схеми надання послуг з охорони психічного здоров’я і реалізуються численні ініціативи щодо зміцнення психосоціальної підтримки. Однак масштаби проблеми не дозволяють забезпечити психіатричною допомогою переважної більшості тих , хто її потребує. Практичним крокам в цій галузі перешкоджає хронічне недофінансування систем зміцнення психічного здоров’я, профілактики і лікування психічних розладів протягом багатьох попередніх пандемії років.

        Лише 2% бюджету охорони здоров’я країн витрачається на охорону пси-хічного здоров’я.

В середньому витрати на охорону психічного здоров’я в країнах становлять лише 2% державного бюджету охорони здоров’я. Хоча обсяг допомоги, що надається країнам, що розвиваються на цілі охорони психічного здоров’я, дещо зріс за останні роки, він жодного разу не перевищив 1% всього обсягу допомоги, що спрямовується на розвиток охорони здоров’я. І це незважаючи на те, що кожен долар США, вкладений в розширення заходів з лікування депресії і тривожного розладу, приносить  економічну вигоду в розмірі 5 доларів за рахунок поліпшення показників здоров`я і продуктивності населення.

Всесвітній день психічного здоров’я — привід взяти твердий курс на вирішення проблеми

Кампанія з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я, яка в зв’язку з  пандемією проводиться переважно в онлайновому форматі, дає кожному з нас можливість зробити щось позитивне: все ми можемо зробити конкретні кроки по зміцненню власного психічного благополуччя і підтримати рідних і близьких у важкий для них момент; у роботодавців з’являється привід розробити програми забезпечення соціально-психологічного благополуччя працівників; у державних органів — взяти на себе конкретні зобов’язання щодо створення або розширення роботи служб охорони психічного здоров’я; а у журналістів — розповісти світовій спільноті про те, що ще можна і потрібно зробити для надійного захисту психічного здоров’я кожної людини.

«C моменту заснування нашою федерацією Всесвітнього дня психічного здоров’я пройшло майже 30 років, — розповідає президент Всесвітньої федерації психічного здоров’я д-р Інгрід Деніелс, — за цей період у багатьох країнах неухильно розширився  простір для відвертого діалогу про проблеми психічного здоров’я. Але зараз ми повинні перейти від слів до справи. Нам необхідні узгоджені зусилля з побудови систем охорони психічного здоров’я, що відповідають реаліям і актуальним завданням нинішнього і майбутнього світу ».

«Додаткові ресурси зараз затребувані як ніколи, оскільки дуже багато людей не мають можливості доступу до високоякісної, ефективної психіатричної допомоги, — констатує засновник і генеральний директор організації« Разом за психічне здоров’я в усьому світі » Еліша Лондон. — У кампанії цього року може взяти участь кожен, де б він не знаходився. Якщо проблеми психічного здоров’я торкнулися вас особисто, торкнулися знайомих вам людей, є предметом вашої професійної діяльності або ви просто вважаєте правильним вкладати кошти в цю сферу, виступайте на захист психічного здоров’я і допоможіть забезпечити кожну людину можливістю звернутися за допомогою і підтримкою ».

Основні заходи, які присвячені Всесвітньому  дню психічного здоров’я:

1. ВООЗ: головний захід на підтримку психічного здоров’я

Десятого жовтня з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я вперше проводить глобальну онлайнову акцію, присвячену цієї проблемі. В ході акції — головного заходу на підтримку психічного здоров’я — ВООЗ розповість про роботу своїх співробітників по боротьбі з психічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією в усьому світі. На запрошення Генерального директора ВООЗ світові лідери та експерти з питань психічного здоров’я розкажуть про те, чому вони займаються питаннями психічного здоров’я і що ще необхідно зробити в цій галузі. Глядачі зможуть дізнатися думки і послухати музичні композиції ряду всесвітньо відомих виконавців, активно пропагують актуальність охорони психічного здоров’я. Про свій досвід подолання психологічних і психічних проблем, таких як депресія і тривожний розлад, розкажуть відомі спортсмени, а також жінки, в життя яких втрутилося душевне нездоров’я. В ході заходу в рамках першого кінофестивалю ВООЗ «Здоров’я для всіх» буде вручено спеціальний приз в новій номінації «Фільм про проблеми психічного здоров`я».

• Всесвітня федерація психічного здоров’я: просвіта та інформування

         Всесвітня федерація психічного здоров’я — міжнародна членська організація, заснована в 1948 році для розширення профілактики психіатричних і емоційних розладів, вдосконалення належних методів їх лікування і надання допомоги особам, які страждають такими порушеннями, а також зміцнення психічного здоров’я всіх людей і націй. Федерація є  ініціатором заснування Всесвітнього дня психічного здоров’я. Своюкампанію федерація психічного здоров’я розпочала     1 вересня, коли її президент представив комплект інформаційних матеріалів «Психічне здоров’я для всіх: зростання капіталовкладень — підвищення доступності допомоги», які були спеціально розроблени з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я 2020 року під Найвищим патронажем Її королівської Високості принцеси Малайзії Іман Афзал Ас-Султан Абдулли. У числі головних подій кампанії — випуск призов до дій-2020 від імені Памели Коллінз і Діпи Рао, після якого протягом 45 днів публіці буде запропонований ряд інформаційно-просвітницьких заходів, організованих молодіжною секцією Федерації які включають глобальний онлайновий дискусійний форум і художню виставку.

• Організація «Разом за психічне здоров’я в усьому світі»: 24-годинний марш за психічне здоров’я.

        Організація «Разом за психічне здоров’я в усьому світі» яка об’єднує зусилля мирової спільноти фахівців у галузі охорони психічного здоров’я, урядів, що фінансують організації і активістів, прагне  забезпечити кожній людині, де б вона не знаходилась, можливість звернення за психіатричною допомогою. Ця некомерційна організація почала свою діяльність у вересні 2018 року на спеціальному заході, проведеному під егідою ООН. Свої цілі вона реалізує шляхом впровадження кампанії «Speak Your Mind» — світового руху, що діє в багатьох країнах при координуючої ролі організації «Разом за психічне здоров’я в усьому світі». Він виступає за охорону психічного здоров’я усіх людей. Рух об’єднує людей, які особисто зіткнулися з проблемою психічних розладів, експертів і організації громадянського суспільства і спонукає лідерів приділяти належну увагу питанням охорони психічного здоров’я шляхом нарощування обсягу ресурсів, підтримки та просвітницької роботи в цій сфері. Дев’ятого жовтня людям з різних країн світу буде запропоновано брати участь у віртуальному марші. Під час 24-годинної прямої трансляції перед аудиторією виступлять люди, не з чуток знайомі з проблемою, лідери в галузі охорони психічного здоров’я і авторитетні представники організацій громадянського суспільства, які вже активно беруть участь у проведенні кампанії Speak Your Mind ( «висказивайся ») в 19 країнах. Крім того, глобальні організації-партнери, які відіграють провідну і координуючу роль у вирішенні питань психічного здоров’я, організують ряд тематичних годин, присвячених таким темам, як психічне здоров’я і молодь, психічне здоров’я і літні люди. Свою участь в марші вже підтвердили ряд партнерів, зокрема організація «Хьюман райтс уотч» і Міжнародна організація по боротьбі з хворобою Альцгеймера. Марш сприятиме підвищенню обізнаності про проблеми психічного здоров’я, подолання стигматизації та прискоренню позитивних змін на політичному рівні. Публіці буде запропоновано віртуально приєднатися до галереї учасників маршу за допомогою спецефектів для камери, які стануть доступні перед початком заходу.

         Інвестиції з боку урядів є важливими кроками наряду з залученням соціальних, медичних та освітніх секторів в комплексні, засновані на фактичних даних, програми для поліпшення психічного здоров’я. Ці інвестиції повинні бути пов’язані з програмами, спрямованими на підвищення обізнаності молоді, дорослих, людей похилого віку про способи збереження, підтримки психічного здоров’я і допомоги оточуючим у разі виникнення такої необхідності.

ПСИХОЛОГІЯ ЦІКАВА: 10 фактів про людську психіку

Джерело: UkrMedia.1.Люди з дуже високим IQ не мають багато друзів.

Давним-давно, коли наші далекі предки займалися полюванням, дружба була важливою для виживання племені, оскільки так було легше вполювати мамонта. Люди все ще дружать, але не заради своїх переваг.

Проте нещодавнє дослідження показало, що людям з високим рівнем інтелекту не потрібно багато друзів. Це трапляється тому, що їхній мозок зайнятий вирішенням дійсно серйозних проблем, і вони сприймають спілкування як марну трату часу. Але це не привід відмовлятися від друзів. Дослідження довело, що дружба позитивно впливає не тільки на психологічний стан, але і на стан здоров'я. Тому іноді краще відмовитися від книг і поспілкуватися з цікавими людьми.

2. Депресія змінює сприйняття кольорів.

Люди, що страждають депресією, часто кажуть: "Життя втратило кольори". Це не просто сталий вираз, це реальний медичний факт. Під час депресії сітківка ока стає менш чутливою до контрастних кольорів, і пацієнти починають погано розрізняти кольори. Це також працює в зворотному напрямку: якщо ви оточені сірими і похмурими кольорами, то ви більш схильні до депресії та меланхолії.

3. Молоді люди частіше страждають від депресії.

Опитування показує, що найбільш нещасливими людьми у світі є люди молодші 30 років. Чоловіки та жінки від 18 до 30 років більше схильні до тривожності та стресу. І хто сказав, що молодь - це безтурботні люди?

4. Не хваліться своїми планами, бо нічого з них не вийде.

Якщо ви вирішили почати щось нове (не їсти після 6:00 вечора, бігати вранці або вивчати іноземну мову), ніколи нікому не розказуйте про свої плани. Бо у вас нічого не вийде. Коли ви говорите про свої плани, ваш мозок сприймає це завдання як "виконане", і потім дуже важко переконати його в протилежному. Це може звучати як забобон, але психологи довели цю кореляцію за допомогою серйозних досліджень та експериментів.

5. Знання іноземної мови допомагає приймати рішення.

Щоб мати здатність краще приймати рішення, вам не треба бути холоднокровним: потрібно лише подумати іноземною мовою. Вчені вважають, що люди часто діють емоційно, коли приймають вирішальні рішення. Проте, якщо ви проаналізуєте ситуацію іноземною мовою, то буде задіяна раціональна частина вашого мозку, тому ваш підхід буде більш збалансованим і не включатиме надмірні ризики.

6. Втома може підвищити вашу творчість.

Якщо ви хочете скласти креативну ідею, то краще втомитися. Творчі думки часто приходять до виснажених людей, тому що їх мозок працює менш ефективно: він не відкидає ідеї, які з першого погляду можуть здаватися божевільними.

Божевільна ідея може стати початком величезного проекту. Ось чому хороші ідеї часто надходять до наших голів у душі після тривалого робочого дня. Якщо ви рання пташка, то ваш творчий процес може розпочинатися ввечері, і якщо ви сова, то до вас натхнення може прийти зранку.

7. 80% кожної бесіди - плітки.

Основна частина будь-якої розмови - плітки, і цей чинник не залежить від статі: чоловіки схильні пліткувати так само, як і жінки. Вчені оголосили шокуючу статистику: 80% наших бесід є просто плітками і обмін інформацією про друзів і колег. Проте плітки - це не так вже й погано: це важливий спосіб спілкування. Це допомагає людям підтримувати соціальні зв'язки. До речі, шимпанзе люблять співати про своїх родичів.

8. Ви можете купити щастя.

Люди кажуть, що купити щастя неможливо. Проте психологи повідомили таку інформацію: ви можете купити почуття щастя, але гроші слід витратити не на себе, а на родичів, друзів чи доброчинність. Коли ми приносимо радість іншим, ми підвищуємо нашу самооцінку і стаємо щасливими і задоволеними нашим життям.

9. На встановлення довіри достатньо 20 секунд.

Щоб встановити довіру, потрібно обійняти людину приблизно 20 секунд. Звичайно, тільки після того, як ви отримаєте згоду. Це відбувається через окситоцин, гормон, який виділяється, коли ми відчуваємо себе в безпеці, що заспокоює і розслаблює нас (у тому числі, коли ми з нашими близькими). Отже, є ще одна причина для обіймів протягом довгих зимових вечорів!

10. 80% ваших думок є негативними.

Щодня в нашій голові виникає від 12 до 60 тисяч думок. Наш мозок є більш потужним, ніж будь-який комп'ютер. Але 80% наших думок є негативними. І більшість з цих негативних думок повторюються кожен день. Отже, всі дурні думки, що приходять вам у голову кожен день, є абсолютно нормальними: це трапляється з усіма.

Інформація про «гарячі лінії», центри допомоги, притулки для постраждалих від насильства

Інформація про «гарячі лінії», центри допомоги, притулки

для постраждалих від насильства

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, прагнете повернутися до нормальних умов життєдіяльності та потребуєте підтримки:

-зверніться до місцевого управління у справах сім'ї та молоді або до центру соціально-психологічної допомоги;

- центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 

-денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, мобільної бригади соціально-психологічної допомоги;

або зверніться до Національної поліції України за номерами телефонів: 102 або 0 800 500 202;

або зателефонуйте:

на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами телефонів: 116 111 або 0 800 500 225;

на Національну «гарячу» лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номерами телефонів:  116 123 або 0 800 500 335.

Додаємо інформацію про вищезазначені заклади та їх контакти.

·   Центр соціально-психологічної допомоги (далі – центр) є закладом, що надає соціальні послуги особам, які внаслідок стихійного лиха, збройних конфліктів, домашнього насильства та насильства за ознакою статі, торгівлі людьми або реальної загрози їх вчинення тощо перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.

Основним завданням центру є надання комплексу соціальних послуг, зокрема з надання притулку, кризового та екстреного втручання, консультування, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, що сприятиме якнайшвидшому їх поверненню до нормальних умов життєдіяльності.

Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги:                     м. Чернівці, вул. Білоруська, 22, (0372) 58 23 83;

·              Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центр) - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Основною метою діяльності центру є надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг сім’ям, дітям та молоді.

Мережа центрів складається з обласних, Київського, районних, міських, районних у містах центрів.

Чернівецький обласний ЦСССДМ	ф.: (0372) 55-28-02	58000, м. Чернівці, вул. Університетська, 20
	т.: (0372) 55-04-00

·   Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — денний центр), є спеціалізованою службою підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — постраждалі особи).

Денний центр створюється для надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, а також соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі у випадках, коли такі особи звернулися разом із дитиною, та для забезпечення їм (за потреби) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаному при денному центрі приміщенні, що забезпечене комунальними послугами і призначене для надання постраждалим особам, які звернулися до такого центру, послуг короткострокового або цілодобового перебування.

Денний центр надає соціальні послуги постраждалим особам на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг,  що затверджені Мінсоцполітики.

Денний центр надає такі соціальні послуги, як екстрене (кризове) втручання, консультування, інформування, надання притулку тощо.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і зазначається в договорі про надання соціальної послуги.

У денному центрі за рішенням засновника з урахуванням потреб територіальної громади може бути створена «кризова кімната».

Строк цілодобового перебування у «кризовій кімнаті» не може перевищувати десяти діб. Продовження строку перебування погоджується директором денного центру на строк, що не перевищує десяти діб, на підставі оцінки потреб постраждалої особи. Максимальний строк перебування у «кризовій кімнаті» становить не більше ніж 20 діб.

Після закінчення граничного строку перебування у «кризовій кімнаті» постраждалу особу може бути влаштовано до інших спеціалізованих служб, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До «кризової кімнати» постраждалу особу влаштовують на підставі її особистого звернення або направлення суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи  у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству                   за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 69, ст. 2332).

Право на влаштування до «кризової кімнати» має:

1) повнолітня постраждала особа за особистим зверненням;

2) повнолітня постраждала особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, до повноважень якого належить організація заходів у сфері запобігання та протидії насильству, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам;

3) особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала)                         у зареєстрованому шлюбі;

4) дитина у разі її прийняття до «кризової кімнати» разом                                   з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.

·              Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги

Мобільна бригада — спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — постраждалі особи).

Метою діяльності мобільної бригади є надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб.

Мобільна бригада надає соціальні послуги шляхом проведення фахової консультації за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом у спеціально організованому транспорті до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Послуги постраждалим особам надаються незалежно від місця їх реєстрації або місця проживання (перебування), наявності заяви чи повідомлення про вчинення насильства, реєстрації випадку в Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Надання послуг постраждалій особі за фактом вчинення стосовно неї насильства може тривати не більше ніж три місяці.

	м. Вінниця та Вінницький, Калинівський  райони	095 796 44 72	073 138 80 37

·      Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі - притулок), - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі - постраждалі особи).

Основними завданнями притулку є: забезпечення місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування постраждалих осіб; надання постраждалим особам за місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних, юридичних та інших послуг) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища.

Надання притулком послуг постраждалим особам здійснюється на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.

Притулок може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 42; 2016 р., № 73, ст. 2448).

Право на влаштування до притулку має:

повнолітня постраждала особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам;

особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі;

дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.

Строк перебування постраждалої особи у притулку не може перевищувати трьох місяців.

У разі потреби за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою строк її перебування у притулку може бути продовжено до шести місяців.

Дізнатися контакти притулків можна у поліції, центрах безоплатної правової допомоги, центрах соціально-психологічної допомоги служб, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у мобільних бригад або за телефоном гарячої лінії.

 За телефонами «гарячої лінії» можна отримати:

·  інформацію про організації та установи, до яких потрібно звернутися у конкретній ситуації;

·  перелік документів, які необхідно підготувати для звернення;

· інформацію щодо громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства;

· психологічні консультації (поради та підтримка психолога анонімно у телефонному режимі);

· консультації та рекомендації юристів щодо кожної ситуації, поради стосовно складання необхідних документів, тощо.

В телефонному режимі консультанти допоможуть розробити план дій для конкретного випадку тієї людини, яка телефонує, розкажуть яку допомогу можна отримати безпосередньо у її районному центрі. У спеціалістів національної «гарячої лінії» є відповідні бази даних служб, які надають ті послуги, яких потребує жертва домашнього насильства – соціальні, медичні, психологічні, юридичні. Вони порадять, наприклад, куди звернутися, якщо жертва насильства хоче розлучитися із кривдником, але не знає як і на що може претендувати після розлучення. Фахівці національної «гарячої лінії» надають консультації і допомагають постраждалим спланувати подальші кроки анонімно і безкоштовно.

Національна дитяча «гаряча» лінія - для дітей та про дітей.

Це означає, що «гаряча» лінія приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей.

На Національній дитячій «гарячій» лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Для зв’язку з Національною дитячою «гарячою» лінією слід телефонувати на номери: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

На Національній «гарячій» лінії з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації абоненти можуть отримати загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав; фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку; консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення; консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті; номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.

Для зв’язку з Національною «гарячою» лінією з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінаціїтелефонуйте на номери: 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

«Гаряча» лінія обслуговується Центром «Ла Страда-Україна».

Лінії працюють анонімно, конфіденційно та безкоштовно.

На сайті Координаційного центру правової допомоги legaloid.gov.ua в розділі «Місцеві центри безоплатної правової допомоги» знаходяться контакти центрів безоплатної правової допомоги.

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги:0 800 213 103.

З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрозифізичного, економічного, сексуального або психологичного насильстваможна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за посиланням http://rozirvykolo.org/та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна» за посиланням:http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_information_showcategory_3.html.

За посиланням https://dismp.gov.ua/library на сайті Державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» можна ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

Правила безпеки у випадку фізичного насильства:

• Обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знову;

• Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему рідним, близьким, друзям (людям, яким довіряєте найбільше) та обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів;

• Заздалегідь знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки;

• Намагайтеся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі та ріжучі предмети. Якщо суперечки уникнути не вдається, намагайтеся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було би легко вийти;

• Домовтеся із своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання;

• Заховайте запасні ключі від квартири (машини) так, щоб можна було б взяти їх і швидко покинути помешкання у разі небезпеки;

• Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки;

• Знищіть або заберіть із собою всі папери з можливою інформацією про Вас, які б допомогли кривднику визначити місце Вашого перебування (записні книжки, конверти з адресами та ін.);

• Вирішіть заздалегідь, які саме цінні речі (ювелірні вироби і т д.) візьмете із собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу; • Зверніться за допомогою до правоохоронних органів: відділ міліції за номером 102 або до дільничного інспектора;

• Зверніться до районного відділу міліції з метою направлення на проходження судово-медичної експертизи у разі існування тілесних ушкоджень. Висновок експерта засвідчить ступень тяжкості нанесених побоїв та стане вагомим доказом у суді;

• Проконсультуйтесь з юристом, який підкаже з чого розпочинати і як правильно підготувати документи для вирішення ситуації;

• Тримайте під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових та реабілітаційних центрів, неурядових організацій, що надають допомогу особам потерпілим від насильства в сім’ї;

• Поділіться інформацією про те, куди необхідно звернутися, якщо подібна ситуація станеться із знайомою мені людиною;

• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Правила безпеки у випадку психологічного насильства:

• Не відповідати агресією на агресію;

• Не кричати, злитися та плакати;

• Не залишатися наодинці та заручитися підтримкою найближчих людей;

• Ввічливо відмовлятися від того, що Вам не підходить, і рішуче – від того, що може бути небезпечним;

• Необхідно усвідомити власну позицію в сім’ї, таким чином змінивши ставлення кривдника до себе;

• Намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання.

• Ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з боку кривдника;

• Намагайтесь пояснити, що від конфліктів в сім’ї страждає дитина;

• Будьте сильною та впевненою в собі особистістю!

• Зверніться за допомогою до фахівців, які практикують сімейну психотерапію і намагайтеся зробити це разом із кривдником;

• Вчиться любити та поважати себе!

• Навіть найменші зміни на краще не залишайте без уваги і обов’язково схвально відзначайте;

• Ви мусите перебороти страх і зробити перший крок!

• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Є деякі речі, які можуть поранити потерпілого від сексуального насильства. Багато хто не знає, що вони мають сказати або ж зробити в цьому випадку. Сподіваємося, цей список допоможе Вам і вбереже Вашого співрозмовника від неприємних йому моментів. Будьте обережні:

• Не запитуйте, чи сподобалося це! Нікому не подобається бути жертвою сексуального насильства.

• Не говоріть про те, як постраждала/постраждалий могли уникнути того, що сталося. Повірте, якщо б вона/він могла уникнути сексуального насильства, то неодмінно зробили б це.

• Не говоріть, "Забудь і живи спокійно". Жертви насильства намагаються зробити це з усіх сил. Краще підтримайте їх, і допоможіть їм знову навчитися цінувати і поважати себе.

• Не радьте викинути те, що трапилося з голови. Це не так просто. Розмовляючи з людиною, яка пережила насильство:

• Задавайте прямі запитання у м'якій формі;

• Слухайте, не виносячи суджень;

• Поясніть, що насильство є злочином і винні мають бути за це покарані;

• Надайте людині інформацію про місцеві служби допомоги;

• Скажіть, що Ви її/його підтримуєте, і що він/вона не винен у тому що трапилося! Багато потерпілих від економічного та інших видів насильства мовчать про це. Який існує найдієвіший спосіб спонукати їх до захисту своїх прав? Так, справді, багато потерпілих від насильства будь-якого, чи то економічного, чи то фізичного, психологічного чи сексуального дійсно мовчать. По-перше, багато хто навіть не здогадується, що по відношенню до нього коїться саме насильство. На жаль, вони сприймають насильницькі дії за звичайні речі, навіть не підозрюючи, що в даному випадку порушуються їх права. Значна більшість знають про своє положення, але твердо впевнені у тому, що «сміття з дому не виноситься», або «А що ж люди скажуть?!», а ще «Б’є – значить любить!». Тому кращою у такому випадку буде мовчанка. Але це не правильно, мовчати не треба.