Протидія торгівлі людьми

 

Заняття з елементами тренінгу

 «Торгівля людьми. Як не стати жертвою?»

 

Мета : підвищити рівень поінформованості  та усвідомлення учнями гостроти   проблеми торгівлі людьми, обговорити причини, форми та ознаки цього явища; формувати знання про причини й наслідки торгівлі людьми; формувати негативне ставлення до подібного роду діяльності; розвивати вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування; навчити учнів не потрапляти у руки шахраїв-торговців.

·Цільова аудиторія: учні 9-11 класів.

·Кількість учасників: 12 – 21.

·Тривалість заняття: 1год 30 хв.

 

Доброго дня усім! Сьогодні ми з вами обговоримо важливу тему, яка турбує багатьох і постає справжньою проблемою. Проте перш ніж розпочати нашу взаємодію пропоную прийняти правила роботи в групі.

 

1. Вправа «Знайомство» (5 хв.)

Мета: знайомство з учасниками, налаштування на роботу.

Давайте познайомимося. Назвіть своє ім'я і країну, у якій Ви хотіли б якийсь час попрацювати.

- Підніміть руки ті, хто бував у тій країні, яку Ви назвали.
- А тепер ті, хто знає мову цієї країни.
- А тепер ті, хто знає трудові законодавства цієї країни.
- А тепер ті, хто знає культурні і релігійні норми цієї країни, її закони.

Обговорення:

Отже, більшість із нас не знають або погано знають мову, чи закони тих країн, де хотіли б попрацювати. Як ви думаєте, ті дівчата, жінки, чоловіки, що їдуть із нашої країни в пошуках кращого життя, дуже відрізняються від нас у цьому плані? Вони краще інформовані?

А чи існує ризик для нас та інших, коли ми отак « не знаючи броду ліземо у воду»?

 

2.Прийняття правил роботи ( 5хв.) :

Учасники  у режимі «мозкового штурму» називають необхідні правила роботи. Тренер записує їх на плакаті (активность, конфіденційність, тут і тепер, безоцінне ставлення). Примітка: кожне правило погоджується учасниками тренінгу підняттям руки.

 

          3. Вправа « Очікування» (5 хв.)

Мета: з′ясувати, що учасники чекають від заняття 

- Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття? Що ви хочете дізнатися, щоб ця зустріч була для вас корисною, відповідала вашим вимогам?

(Всі відповіді учні записують на стікерах і прикріплюють до «піскового годинника».

Наприкінці тренінгу потрібно звернутися до записаних « очікувань», та разом їх оцінити, наскільки присутні отримали те, чого вони бажали.)

 

 

4.Повідомлення теми заняття

Ми зібралися з вами сьогодні саме для того, щоб поговорити про таке  явище як торгівля людьми.. Можливо дехто із вас і не здогадується, що ця проблема існує у всьому світі і набуває  глобальних масштабів. Тож мета нашої зустрічі полягає в тому, щоб ми ще більше дізналися про торгівлю людьми, усвідомили гостроту проблеми, визначили причини, форми та ознаки цього явища, розкрили шляхи попадання в цю ситуацію. І все це ми робимо для того, щоб попередити чи унеможливити попадання вас у, так зване, рабство. Адже торгівля людьми неабияк стосується нашої держави.

Ця проблема не визнає державних кордонів, не робить різниці між розвиненими державами та державами, що розвиваються. Вона чудово адаптована як до бідності, так і до розкоші.
Використовуючи складну економічну ситуацію в Україні, високий рівень безробіття і правову недосконалість країни, малу обізнаність населення нечисті на руки ділки організували кримінальний бізнес - запрошення громадян працювати за кордоном, де вони зазнають жорстокої експлуатації, заробляючи мізерні кошти для себе і тисячі - для організаторів цього бізнесу.

 

 

5. Вправа «Мозковий штурм»  (15 хв.)

Мета: викликати щонайбільше думок із заданої теми

Які думки , асоціації у вас викликають слова «торгівля людьми»?

Обговоренння.

 

6.Вправа «Ланцюжок» (5-7 хв.)

Мета: проаналізувати ланцюжок торгівлі людьми та механізми його функціонування.

Складіть ланцюжок торгівлі людьми

 

 

6.            Гра « Вгадай, хто це: торговець чи жертва?»(10 хв..

Мета: вчити  учнів бути відповідальними та спостережливими.

        Перед проведенням гри тренер задає запитання:

-  Чи можливо по зовнішньому вигляду зрозуміти хто перед тобою – торговець живим товаром чи потенційна жертва  ? (учні висловлюють свої припущення)

Потім ведучий пропонує учасникам пограти в гру, показуючи їм ватман з портретами різних людей і пропонує визначити за зовнішністю , хто з них торговець людьми , а хто - жертва (учасники записують на листку номери портретів). Потім ведучий обговорює  з дітьми їхні вибори, пропонуючи їх обґрунтувати. В кінці гри підводиться неочікуваний  підсумок: «Насправді на ватмані немає ні торговців людьми , ні жертв . Це звичайні люди. А суть гри полягає в тому, що зовнішність не завжди відповідає нашим припущенням!».

 

7.            Робота в групах . Реальні історії торгівлі людьми (до 20 хв.)

Мета: на основі рольового програвання поглибити знання учнів з проблеми

Формуються три групи. Кожній групі дається проблемна ситуація. Учасники читають її, обговорюють і відповідають на наступні запитання:

Чи являється, на вашу думку, випадок, описаний в історії, випадком торгівлі людьми? Чому? Якщо це випадок торгівлі людьми, то дайте відповідь на наступні питання:

  Які методи вербування використовувалися торговцями людьми?

 Які способи примусу використовувалися злочинцями?

 У чому полягала експлуатація людей?

Кожна підгрупа представляє результати своєї роботи, заповнивши наступну таблицю:

 

Метод вербування	Способи примусу	Форми експлуатації

       

Перш, ніж представляти свою таблицю, представникам від кожної команди пропонуємо обіграти ситуацію по ролях, особливо " програти" методи вербування. Інші команди відгадують, який метод вербування вони показали. Потім команда зачитує свій варіант.

 У кінці гри тренер підводить підсумок:

 - Чи сподобалась вам гра?

- Чи легко було аналізувати ситуації?

- А програвати  по ролях?

- Що нового ви сьогодні дізналися в процесі гри?

 

                                   Проблемні ситуації.

 

Історія Світлани, 23 роки.

З дитинства Світлана мріяла стати моделлю і поїхати за кордон. Одного разу в Інтернеті вона прочитала оголошення про кастинг фотомоделей для роботи в Італії. І вона пройшла. Їй запропонували підписати контракт на 1 рік, правда на незрозумілій їй італійській мові, обіцяли оплатити дорогу і проживання. Їй обіцяли, що вона зароблятиме 1500 євро в місяць. Вона погодилася. Коли вона приїхала в Італію, все виявилося по - іншому. У неї відібрали паспорт і телефон, завезли в приватний будинок, нібито для фотосесії. Там було ще багато дівчат. Їм було заборонено куди-небудь виходити, всюди була охорона. Їх примушували зніматися в порнофільмах, обслуговувати клієнтів. Тих, хто відмовлявся - жорстоко били, гасили об тіло сигарети, залякували. Багато хто безслідно зникав. Через рік Світлані допоміг врятуватися клієнт.

 

Історія Тетяни, 22 роки.

Тетяна знала Наталку з дитинства, вони навчались у паралельних класах. Після закінчення  школи вони довго не бачились, але одного разу зустрілись на дискотеці. Наталка виглядала дуже добре, сказала, що у неї є  товариш у Греції , який володіє рядом ресторанів , що йому потрібні офіціанти. Наталка запропонувала Тетяні поїхати разом з нею до її друга попрацювати и заробити непогану суму грошей. Дівчина погодилась… Наталка допомогла оформити візу і купити квитки. На вокзалі в Греції їх зустріли двоє чоловіків і відвезли на машині в сусіднє місто. Вони приїхали в якийсь бар, після чого Наталка зникла. Тетяні сказали, що вона повинна відпрацювати  3 місяці, щоб повернути витрачені  на неї гроші. Гроші та паспорт у неї забрали, зарплату не виплачували. За нею та ще двома дівчатами спостерігала  жінка, за непослух їх жорстоко били, залишали без їжі…

        

Історія Вадима, 20 років.   

 Вадим після закінчення коледжу не міг собі знайти роботу. Одного разу в місті на зупинці він побачив оголошення про набір робітників у Росію. Він зателефонував по зазначеному телефону, і був приємно здивований, що не потрібно оплачувати дорогу, не потрібно жодних документів оформлювати,  досвід роботи не обов′язковий, заробітну плату теж обіцяли високу. Коли  Вадим приїхав у Москву, його завезли на закритий будівельний майданчик, забрали документи, телефони. Охорона не дозволяла йому залишати територію будівництва. Хлопець працював по 12-14годин на добу, погано харчувався  і жив у сараї. Через 4 місяці він уже фізично не міг нормально працювати, після чого його вивезли на сільську дорогу і викинули без документів і грошей.

 

8.Інформаційний блок. Поради з легального працевлаштування

(7 хв.)

Мета : надати максимум інформації з  процедури працевлаштування за кордоном.

Роздаємо кожному учаснику тренінгу пам′ятки.

1. Робота повинна бути легальною.

2. Фірма-посередник повинна мати ліцензію на працевлаштування.

3. У паспорті повинна бути робоча віза.

4. Контракт повинен бути складений у дохідливій формі, в ньому не повинно бути  незрозумілих або неоднозначних пунктів.

5. Потрібно знати точну адресу майбутньої роботи (залишити її рідним і друзям), а також дані осіб або фірми, які вас працевлаштовували.

6. Рідні повинні знати, куди ви їдете.

7. Квитки повинні бути в обидві сторони (зворотний з відкритою датою).

8. Не можна нікому віддавати свій паспорт.

9. Потрібно зробити ксерокопії всіх важливих документів: паспорта, візи, контракту та ін.

Залиште рідним свою останню фотографію.

Домовтеся з рідними про умовну фразі, яка дасть їм зрозуміти, що з вами щось сталося.

Підтримуйте постійний зв'язок з будинком.

 

9.Вправа «Валіза» (5-7 хв.)

Мета : навчити учнів не потрапляти у руки шахраїв-торговців.

         Кожному учаснику тренер пропонує «зібрати валізу» в дорогу (в неї потрібно покласти те, що обов'язково повинен мати кожен, хто відправляється за кордон). Учні записують відповіді на листочках і опускають їх в « уявну валізу».

10.Підсумок (5 хв.)

Мета : отримати зворотний зв′язок від учасників групи.

Дякую вам за активність, за ефективну роботу в групі.

Прошу  вас підійти до «Піскового годинника» й перемістити свою «піщинку» (очікування) вниз на стільки, на скільки збулися ваші очікування від сьогоднішньої зустрічі.

 

 

Список використаної літератури

 

1.Альманах інноваційних технодогій: Практика та перспективи. За загальною редакцією доктора юридичних наук К.Б. Левченко. – К., –«Юрисконсульт», 2007-2008. – 84 с.

2. Запобігання торгівлі людьми, взаємодія органів державної влади, міжнародних та неурядових організацій / Галустян Ю.М., Дорошок Т.О., Дебелюк М.І.,  Колос Л.Є., Левченко К.Б. – Державний інститут проблем сім′ї та молоді, 2004.-267с.

3.Запобігання торгівлі дітьми  : Навч.-метод. посібник./Вид. третє доп. І виправ.- К.- Х.: Вид-во НУВС, 2001.- 176с.

4. Запобігання торгівлі дітьми   та експлуатації дітей: Навч.-метод. Посібник/За ред. К.Б.Левченко, О.А.Удалової.- К.: Юрисконсульт, 2006.

5.Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція : Програма виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми ; наук. кер. та ред. І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко. К. : ТОВ «Основа», 2012. – 88 с.

6.Соціально-педагогічні аспекти протидії торгівлі людьми: Методичні рекомендації / Автор – упорядник Г. І. Лемко. – Івано-Франківськ, 2009. – 100 с.

7.Технологія тренінгу/ Упоряд.: О.Главник, Г.Бевз/ За заг. Ред.. С.Максименко  - К. : Главник, 2005. – 112 с.

      З чого починається ефективний урок? (Пам’ятка для вчителя)

                   1.На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.

                   2.Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учіть учнів  самостійно думати і працювати.

                   3. Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.

                   4. Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили.

                   5.Якщо ваш голос передає ваше роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції,  а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

                            6. Кожен учень по–своєму сприймає матеріал. Зауважте на це.

                   7.Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова,  а на думки.

 8.Добрій пам’яті передує тільки пильна увага.

9. Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

10. Чогось навчити можна тільки практикою.

                   11. Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.

                  12.Якщо дитина дивується  - вона починає мислити. Нові ідеї  - продукт творчої уяви.

                   13.Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання.

14.Учіть дітей робити записи.

15.Запамятовування матеріалу часто-густо залежить від якості його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватися.

                   16. Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання . Застосовуйте ці мотиви на уроках.

                   17. Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

                   18. Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

                   19. Учитель не має говорити без зупину. Діти не встигатимуть за його думками.

                   20. Проте, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого боку, а з боку учнів.

  Як уникнути неуспішності школярів?

  -         Створювати доброзичливу атмосферу в класі.

 -         Дозволяти учням перед відповіддю біля дошки користуватися посібниками.

 -         Давати план відповіді, дозволяти користуватись планом, складеним удома.

-         Допомагати сконцентрувати  увагу на головних питаннях теми.

-         Звертати увагу на типові помилки учнів.

-         Підбадьорювати учнів при відповіді, створювати ситуацію успіху при поясненні нового матеріалу.

-         Темп викладу нового матеріалу повинен бути доступним для «слабких» учнів.

-         Акцентувати увагу на головних моментах нової теми.

-         З’ясовувати  ступінь розуміння матеріалу слабкими учнями, стимулювати записування.

-         Використовувати засоби, що збуджують інтерес до теми, ТЗН, наочність, порівняння.

 -         Втягувати «слабких» учнів у бесіду.

  У ході виконання вправ:

 -         Раціонально та обмірковано підбирати вправи для самостійної роботи.

-         Оперативно допомагати «слабким» учням у ході виконання самостійної роботи.

 -      Ураховувати темп роботи учнів.

 -       Привчати учнів здійснювати самоконтроль у ході самостійної роботи.

     При подачі домашнього завдання:

-         Ураховувати оптимальність домашнього завдання.

-         Координувати обсяг домашнього завдання з іншими предметами.

 -         По можливості, домашнє завдання повинно містити в собі роботу над помилками.

-         Роз’ясняти дітям структуру й особливості виконання домашнього завдання.

-          Підбирати індивідуальні завдання для слабких учнів.

Рекомендації щодо роботи з інертними дітьми

1.     Не вимагати від них негайного включення в роботу, їхня активність у виконанні нового виду завдань зростає поступово.

2.     Варто пам’ятати, що інертні учні не можуть виявляти  високу активність у виконанні завдань, а деякі взагалі відмовляються працювати в такій ситуації.

3.     Не треба вимагати від інертних учнів швидкої зміни невдалих формулювань, їм необхідний час на обмірковування нової відповіді, вони частіше додержуються прийнятих стандартів у відповідях, уникають імпровізації.

4.     Не слід проводити їх опитування на початку уроку, тому що вони відволікаються від попередньої ситуації.

5.     Треба уникати  ситуації, коли від інертного учня потрібна швидка усна відповідь на несподіване запитання, інертним учням необхідно додавати час на обміркування запитання, на підготовку відповіді на нього.

6.     Під час виконання завдання не варто їх відволікати, переключати увагу на що-небудь інше.

7.     Небажано змушувати інертного учня відповідати на запитання з нового матеріалу, варто відкласти їх до наступного разу, давши можливість попрацювати вдома.

Рекомендації вчителям щодо роботи зі «слабкими" учнями

«Слабкі» учні за своїми нейродинамічними особливостями мають ряд переваг, що мусить урахувати вчитель:

-         У ситуаціях, які вимагають монотонної роботи, вони більш успішні.

-         Ці учні є успішними в таких видах діяльності, що вимагають попередньої підготовки.

-         Для них сприятливі ситуації, які вимагають послідовної, планомірної роботи.

-         Вони схильні проникати в більш глибокі зв’язки та відносини всередині  навчального матеріалу , тому виявляють свої переваги в таких ситуаціях, де потрібні  розуміння та знання предмета понад шкільну програму.

-         Вони схильні до ретельного контролю виконання навчальних завдань, перевірки отриманих результатів.

Умови ефективної роботи зі «слабкими учнями» 

1.     Не ставити «слабкого» в ситуацію несподіваного запитання й не вимагати швидкої відповіді на нього, давати учню достатньо часу на обмірковування та підготовку.

2.     Бажано, щоб відповідь була не в усній, а в письмовій формі.

3.     Не давати для засвоєння в обмежений проміжок часу великий, різноманітний, складний матеріал, треба  розбивати його на окремі інформаційні шматки й давати їх поступово.

4.     Не примушувати таких учнів відповідати на запитання з нового, щойно засвоєного матеріалу, краще відкласти опитування на наступний урок.

5.     Шляхом правильної тактики  опитувань і заохочень  (не тільки оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець» тощо) треба формувати в таких учнів упевненість у своїх силах, у своїх знаннях, у можливостях учитись. Ця впевненість допоможе учню в екстремальних стресових ситуаціях здачі іспитів, написання контрольних тощо.

6.     Обережніше оцінювати невдачі учня, адже він сам дуже болісно до них ставиться.

7.     Під час підготовки учнем відповіді дати йому час для перевірки та виправлення написаного.

8.     У мінімальному ступені відволікати учня, намагатись не переключати його увагу, створювати спокійну обстановку.

 

 

Рекомендації педагогам для роботи з гіперактивними дітьми.

1.     1.Ознайомтесь з інформацією про природу і виявленнях гіперактивності, зверніть увагу на особливості цих проявів під час перебування дитини в школі.

2.     2.Разом з дитиною і  її батьками зверніться за допомогою до шкільного психолога або психолога консультанта.

3.     3.Разом з психологом допомагайте дитині адаптуватися в умовах школи і в класному колективі – формуйте навички роботи в школі і в класному колективі – формуйте навички роботив школі, навчайте необхіднимсоціальним нормам і навичкам спілкування.

4.     4.для покращення навчальної роботи дитини введіть знайому систему  засоби – графіки, списки, годинниуи з дзвоником, плани навчань у виглядіпіктограм.

5.     5.В класі бажано мати мінімальну кількість  відвлікаючих  предметів (картини, стенди). Розклад уроків повинен бути  постійним, так як діти з гіперактивністю часто забуваютиь його.

6.     6.Міняйте режим урока – робіть хвилинки актинвого відпочинку з легкими фізичними вправами і релаксацією.

7.     7.Забезпечте гіперактивну дитину можливістю швдкого звернення за допомогою в випадках затруднення, оптимальне місце для  таакої дитини – в центрі класса, навпроти дошки. Вона повинна знаходитись перед очима вчителя.

8.     8.Виконуючи завдання гіперактивні діти часто не розуміють, що і як вони роблять. Не чекайте доки діялбність дитини  стане  хаотичною, вчасно допоможіть їй вірно  організувати роботу.

9.     9.Направляйте  зайву енергію гіперактивних дітей в корисну  роботу – під час урока попрохайте її вимити дошку, зібрати зошити і т.д…

10.   10.Робота   з гіперактивними дітьми повинна будуватися індивідуально. Давйте завдання в співвідношенні з робочим темпом і здібностями учня.

11.   11.На один відрізок  часу – одне завдання. Якщо – одне завдання велике, пропонуйте у вигляді послідовниц частин.

12.   12.Забезпечте для гіперактивної дитини умови у яких він буде більш зібраним. Наприклад: через 15 хвилин інтервали дозволяйте йому піднятися і походити по класу. Деякі гіператктивні діти краще концентрують увагу, вдіваючи навушники.

13.   13.Дотримуйтесь позитивної моделі поведінки. Не соромтеся хвалити дитину. Відмінну поведінку та успіхи у навчанні нагороджуйте.

14.   14.Запамятайте! Ваш спокій – найкращий зразок для дитини!

 

 

Рекомендації батькам та педагогам у роботі з агресивними дітьми

1.     Стратегія на усвідомлення дитиною агресивної та невпевненної поведінки: Не намагайтеся зрозуміти характер дитячої агресивності – захисний або більше схожий на жорстокість  без співчутя до ображеного; стимулюйте усвідомлення дитиною особливості вибухової та невпевненої поведінки; допомагайте агресивним дітям адекватно оцінювати емоційний стан дитини – жертви агресії, притиснення;  частіше розмовляйте з агресивними дітьми про палітру його особистого емоціональног стану; частіше питайте у агресивних дітей про варіанти вирішення конфліктних ситуацій; пояснюйте агресивній дитині дитині, якими іншими негресивними методами він може самовпевнитися, звернути увагу на себе інших людей; поясність дитині що таке спалах  гніву, покажіть руками, намалюйте стимулюючі позитивні  емоції, інтерес і відчуття гумору, питайте у агресивної дитини в яких ситуаціях він частше всього стає сердитим, втрачає над собою  контроль;пояснюйте агресивній дитині, навіщо необхідно і що означає «контролювати» власну агресію.

2.     Використовуйте стратегію стимуляції гуманних почуттів у агресора до інших дітей:  стимулюйте у агресивних  дітей вміння визнавати вслані помилки, переживання відчуття незручності, провини за агресивну поведінку; вчіть дитину  не перекладати провину на його агресивну поведінку на інших; розвивайте у агресивних дітей почуття симпатії; переживання до інших, одноліток, дорослих, тварин…

3.     Стратегія на реакцію агресивної поведінки дітьми: допомагайте дитині висловити негативні емоціональні настрої не гнівом і ворожістю, а іншими  емоціями та поведінкою; вчить проявляти гнів в стриманій формі вчіть агресивну дитину говорити словами про те, що ому подобаєтья або неподобається; вчіть дитину висловлювати агресію словами, а не фізичною силою; намагайтеся, виористовуючи почутт гумору, пояснити дитині схильній до агресії, що: « Якщо хтось на тебе свариться, то не потрібно сваритися у відповідь.»

4.     Стратегія на моделювання через провокацію і пропрорцію стану «тут і зараз»: вчить агресивних і образливих дітей, передавати мяч по колу обмінюючись необразливими іменами, жартівливиими прізвиськами; якщо дитина спеціально дратує інших, то сворюйте ігрові ситуації, в яких він будезмушений брати відповідальність за таку поведінку.

5.     Стратегія на переключення стану; стимулюйте позитивні емоції у агресивних дітей з метою переключення з агресивного стану на інше; використовуйте новину, незвичайність, раптовість ігрової і неігрової поведінки з предметами, щоб переключити дитину на неагресивну поведінку.

6.     Стратегія на попередження агресивного стану:

7.     Використовуйте стратегію стимуляції почуття гумору; оцінки, а не для провокації,·Ситуативно – індивідуальної агресії у дітей.